У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Спорідненість (значення).

Спорі́дненість^[1]^[2], спорі́днення^[3], родинні зв'язки́, родинність, розм. родичі́вство^[4], кре́вність^[5] — стан пов'язаності між родичами, між членами родини. Розрізнюють власне родинні зв'язки (спорідненість зі спільного походження) і свояцтво (спорідненість, заснована на шлюбі). У цій статті також наведені терміни щодо позначення інших відношень між людьми, які не обмежуються наявністю спільних предків або шлюбними стосунками.

Слово «родичівство», будучи розмовним^[4], не є офіційним терміном, проте, трапляється в деяких сучасних публікаціях^[6].

Загальні терміни[ред. | ред. код]

Генеалогія — історія роду, родини, а також допоміжна дисципліна, що вивчає історію окремих родів
Рід — генетично пов'язані одне з одним покоління, які ведуть походження від одного предка
Спорідненість (кровна спорідненість) — відношення між людьми, які засновані на наявності спільних предків
- Пряма спорідненість — відношення між предками та нащадками
  - Висхідна́ лінія — низка поколінь від особи до предків.
  - Низхідна́ лінія — низка поколінь від особи до нащадків
- Бічна спорідненість (непряма спорідненість) — відношення між нащадками спільних предків
Свояцтво — спорідненість за шлюбом, між родичами чоловіка і дружини.
Чоловіча лінія — низка поколінь предків або нащадків виключно чоловічої статі (батько, дід по батькові, прадід — батько діда по батькові тощо)
Жіноча лінія — низка поколінь предків або нащадків виключно жіночої статі (мати, баба по матері, прабаба — мати баби по матері тощо)
Ступінь спорідненості — одиниця близькості спорідненості, визначається як народження однієї особи від другої, а також стосунки подружжів. Так, до родичів першого ступеня прямої спорідненості належать батько, мати, син, дочка, подружжя. До родичів другого — діди, баби, внуки, внучки. У бічній спорідненості першого ступеня не виділяють, до другого відносять рідних та неповнорідних братів та сестер, до третього — дядьків, тіток, племінників та племінниць, до четвертого — двоюрідних братів та сестер, двоюрідних дідів, баб, внуків та внучок^[7]^[8].

Родичі кровні по прямій лінії[ред. | ред. код]

У сусідніх поколіннях[ред. | ред. код]

Батьки́ — батько й мати щодо своїх дітей.

Батьківство — кровне споріднення між батьками і його дитиною
Материнство — кровне споріднення між матір'ю та її дитиною; почуття жінки-матері

Батько (тато, татусь, няньо, неньо) — чоловік щодо своїх дітей
- По батькові — складова частина власного імені людини, що вказує на ім'я батька
- Батьківщи́на — земля батьків; рідний край, країна
- Ба́тьківщина — спадщина від батьків; спадковий маєток, обійстя

Мати (мама, ненька, матінка, мамка, мамця, матуся, мамуся) — жінка щодо дитини, яку народила
Син (сино́к, сино́чок) — особа чоловічої статі щодо своїх батьків
- Пе́рвісток (пе́рвенець, перва́к, первачо́к) — перший народжений син
Дочка (розм. донька, зменш. до́ня, до́ця, донечка, дочечка) — особа жіночої статі щодо своїх батьків
- Пе́рвістка (пе́рві́сточка, перва́чка) — перша народжена дочка
Діти — загальне позначення синів та дочок
Позашлюбні діти (побут. незаконнонароджені діти, зневажл. байстря́та, байстрюки́, заст. копили́) — діти, батьки яких не перебували у зареєстрованому шлюбі на момент народження дитини^[9]
Бастарди — термін, уживаний щодо позашлюбних дітей впливових осіб (королів, герцогів) у середньовічній Європі
Безба́тченко — дитина, батько якої не бере жодної участі в її вихованні.

Через покоління[ред. | ред. код]

Дід (дідусь, дідуньо, дідо) — батьків або материн батько
- Дідівщина, дідизна — спадщина від діда
- Дідівство — властиві дідові відчуття родинного зв'язку з онуками

Баба (бабуся, бабка, бабця, бабуня) — батькова або материна мати
Внук (онук, внуча́, унуча́, внуча́тко, внученя́, унученя́, онуча́, онуча́тко, онученя́) — син сина або дочки
Вну́чка (вну́ка, ону́ка, вну́ченька, ону́ченька, уну́ченька) — дочка сина або дочки

Через два покоління[ред. | ред. код]

Прадід — батько діда або баби
Прабаба — мати діда або баби
Правнук — син внука або внучки
Правнучка — дочка внука або внучки

Через багато поколінь[ред. | ред. код]

Пра(n разів)дід — предок у n+2-поколінні
Пра(n разів)баба — предок жіночої статі у n+2-поколінні
Пра(n разів)внук — нащадок у n+2-поколінні
Пра(n разів)внучка — нащадок жіночої статі у n+2-поколінні
Предок — старший родич по висхідній лінії з боку матері або батька (звичайно старіший за діда, бабу); людина, від якої веде свій початок рід. Взагалі: представник минулих поколінь; людина, що жила задовго до теперішніх часів (у цьому значенні переважно у множині — «предки»)
Пра́щур — батько прапрадіда або прапрабаби, або взагалі далекий предок, родоначальник.
Пра́щурка — мати прапрадіда або прапрабаби, або взагалі далекий предок, родоначальниця
Пра(n разів)щур — предок у n+4-поколінні
Пра(n разів)щурка — предок жіночої статі у n+4-поколінні
Прабатько (родоначальник, заст. прародитель) — той, від якого веде початок який-небудь рід; перший представник роду, від якого лічать родовід
Прамати (родоначальниця, заст. прародителька) — та, від якої веде початок який-небудь рід; перша представниця роду, від якої лічать родовід
Прабатьки (прародителі) — загальна назва прабатька та праматері, а також уживається у значенні «предки», «пращури».
Наща́док (потомок) — людина стосовно своїх предків: особа, яка походить від когось. Взагалі: представник майбутніх поколінь (у цьому значенні уживається переважно у множині — «нащадки», «потомки»). У переносному значенні: «син», «наступник», «спадкоємець».

Родичі кровні по бічній лінії[ред. | ред. код]

В одному поколінні[ред. | ред. код]

Рідні[ред. | ред. код]

Брат (братик, братусь, братунь, братуха) — кожен із синів щодо інших дітей тих же батьків.
Привінчаний брат — брат, народжений до шлюбу і визнаний батьками (заст.).
Сестра (сестриця, сеструня) — кожна з дочок щодо інших дітей тих же батьків.
Привінчана сестра — сестра, народжена до шлюбу та визнана батьками (заст.).
Близнюки (близнята) — діти, що народилися одночасно в однієї матері.
- Однояйцеві близнюки — діти, що розвилися з одної зиготи. Вони мають вигляд повних копій одне одного й завжди однієї статі.
- Різнояйцеві близнюки — діти, які народилися в матері одночасно, але розвилися з різних зигот. Вони можуть бути як однієї, так і різних статей (і навіть мати різних батьків).
- Двійня́та (двійня́, однина — двійнятко) — двоє одночасно народжених дітей у однієї жінки, двоє близнят.
- Трійня́та (трійня́, однина — трійня́тко) — троє одночасно народжених дітей у однієї жінки, троє близнят.
Суродженці (суро́дженики) — термін, прийнятий зараз щодо братів і сестер, які не є близнюками. Іноді щодо них вживають англійський термін «си́блінги» («си́бси»), який походить від давньоанглійського siblings («родичі», «близькі», середньоанглійська форма sibs, sibbes), яке повернулося у 1903 році до живого мовлення^[10].

Неповнорідні брати й сестри[ред. | ред. код]

Однокро́вні (єдинокро́вні) — син або дочка, брат або сестра, які мають із кимось спільного батька, але різних матерів.
Одноутро́бні (єдиноутро́бні) — син або дочка, брат або сестра, народжені від різних батьків, але однією матір'ю, рідні по матері^[11].

Зведені брати й сестри[ред. | ред. код]

Зве́дені брати й сестри (розм. зведеня́та, зведенюки́) — особи, батьки яких перебувають у шлюбі, тобто яких «звело» одруження батьків. Часто «зведеними» неправильно зовуть однокровних та одноутробних братів і сестер.

Зве́дений брат — той, хто доводиться братом, будучи сином мачухи або вітчима.
Зве́дена сестра — та, хто доводиться сестрою, будучи дочкою мачухи або вітчима^[11].

Двоюрідні брати й сестри[ред. | ред. код]

Двою́рідні брати й сестри (брати та сестри в перших, стри́єчні брати та сестри) — діти рідних братів та сестер. Мають спільних бабусю й дідуся.

Двоюрідний брат (брат у перших) — син дядька або тітки, племінник батька або матері.
Двоюрідна сестра (сестра в перших) — дочка дядька або тітки, племінниця батька або матері.

Двоюрідних братів також іноді зовуть «кузенами», а двоюрідних сестер — «кузинами». Ці терміни запозичені з французької мови (фр. cousin, cousine — від лат. consobrinus, consobrina)^[12], де щодо понять «двоюрідний брат», «двоюрідна сестра» вживаються конкретніші терміни cousin-germain, cousine-germaine (germain, germaine), а терміни arrière-cousin, arrière-cousine мають інше значення — «дальші кровні родичі по бічній лінії»^[13]. В англійській мові cousin також може вживатися не тільки щодо двоюрідного брата чи сестри, а взагалі до далекого кровного родича^[14].

Напівдвоюрідні брати та сестри — діти неповнорідних братів і сестер.

Двічі двоюрідні брати та сестри — двоюрідні брати й сестри, обома батьками яких є брати (сестри) батьків (трапляється у випадках, коли рідні брати одружуються з жінками, які доводяться одна одній рідними сестрами, або коли брат дружини якогось чоловіка одружується з його сестрою).

Троюрідні брати та сестри[ред. | ред. код]

Троюрідні брати та сестри (брати та сестри в других) — діти двоюрідних братів і сестер матері або батька. Мають спільних прабабусю й прадідуся.

Чотириюрідні брати та сестри[ред. | ред. код]

Чотириюрідні брати та сестри (брати та сестри в третіх) — діти троюрідних братів і сестер матері або батька. Мають спільних прапрабабусю й прапрадідуся.

П'ятиюрідні брати та сестри[ред. | ред. код]

П'ятиюрідні брати та сестри (брати та сестри в четвертих) — діти чотириюрідних братів і сестер матері або батька. Мають спільних прапрапрабабусю й прапрапрадідуся.

n-юрідні брати та сестри[ред. | ред. код]

n-юрідні брати та сестри (брати та сестри в (n-1)-них) — діти (n-1)-юрідних братів і сестер матері або батька. Мають спільних (n-2)прабабусю й (n-2)прадідуся. Шлюб між n- юрідними братом і сестрою, де n більше 4, є повністю можливим, не несе жодної загрози для здоров'я їхніх дітей і не вважається неправильним із точки зору жодної релігії.

У сусідніх поколіннях[ред. | ред. код]

Брати та сестри батьків:

Дя́дько (дядя, дядьо) — брат батька або матері.
Тітка (тьотя, тета, цьоця) — сестра батька або матері.
Стрий (пестл. стрийко) — брат батька, дядько по батькові. Інше значення — чоловік батькової сестри.
Стри́йна (стриянка) — сестра батька. Інше значення — дружина батькового брата.
Ву́йко (вуй) — брат матері, дядько по матері. Інше значення — чоловік материної сестри.
Ву́йна (вуйчина, вуянка) — сестра матері. Інше значення — дружина материного брата.

Діти братів і сестер:

Племі́нник (не́біж, не́бож, небожа́, небожа́тко)^[15]^[16] — син брата або сестри.
Племі́нниця (небо́га, небожа́, небожа́тко) — дочка брата або сестри.
Бра́тич (брата́нець, брата́н, брата́нич, не́біж) — син брата, племінник по братові.
Брата́ниця (небо́га) — дочка брата, племінниця по братові.
Сестри́нець (сестрінець, сестрин) — син сестри, племінник по сестрі.
Сестри́ця (сестріниця, сестринка) — дочка сестри, племінниця по сестрі.

Двоюрідні брати та сестри батьків:

Двоюрідний дядько — двоюрідний брат батька або матері.
Двоюрідна тітка — двоюрідна сестра батька або матері.

Діти двоюрідних братів і сестер:

Двоюрідний племінник — син двоюрідного брата або сестри.
Двоюрідна племінниця — дочка двоюрідного брата або сестри.

Троюрідні брати та сестри батьків:

Троюрідний дядько — троюрідний брат батька або матері.
Троюрідна тітка — троюрідна сестра батька або матері.

Діти троюрідних братів і сестер:

Троюрідний племінник — син троюрідного брата або сестри.
Троюрідна племінниця — дочка троюрідного брата або сестри.

Через покоління[ред. | ред. код]

Рідні брати та сестри діда й баби:

Внучатий дядько (двою́рідний дід) — брат діда або баби, дядько батька або матері.
Внучата тітка (двою́рідна баба) — сестра діда або баби, тітка батька або матері.
Внучатий племінник (двоюрідний онук) — внук рідного брата або сестри, син племінника або племінниці.
Внучата племінниця (двоюрідна онучка) — внучка рідного брата або сестри, дочка племінника або племінниці.

Дід

Баба

Двоюрідний дід
(Двоюрідна баба)

Мати

Батько

Двоюрідна тітка
(Двоюрідний дядько)

Двоюрідний дядько
(Двоюрідна тітка)

Я

Троюрідний брат
(Троюрідна сестра)

Двоюрідні брати та сестри діда й баби:

Внучатий двоюрідний дядько (троюрідний дід) — двоюрідний брат діда або бабусі, двоюрідний дядько батька або матері.
Внучата двоюрідна тітка (троюрідна баба) — двоюрідна сестра діда або бабусі, двоюрідна тітка батька або матері.
Внучатий двоюрідний племінник (троюрідний онук) — внук двоюрідного брата або двоюрідної сестри, син двоюрідного племінника або двоюрідної племінниці.
Внучата двоюрідна племінниця (троюрідна онучка) — внучка двоюрідного брата або двоюрідної сестри, дочка двоюрідного племінника або двоюрідної племінниці.

Через кілька поколінь[ред. | ред. код]

Позначення родичів через більшу кількість поколінь утворюються додаванням префікса «пра»:

Правнучатий дядько (двоюрідний прадід) — рідний брат прадіда або прабабусі.
Правнучата тітка (двоюрідна прабаба) — рідна сестра прадіда або прабабусі.
Правнучатий племінник (двоюрідний правнук) — правнук рідного брата або сестри.
Правнучата племінниця (двоюрідна правнучка) — правнучка рідного братаабо сестри.

Свояцтво[ред. | ред. код]

Своя́цтво — спорідненість за шлюбом, стосунки між чоловіком і кровними родичами дружини, між дружиною і кровними родичами чоловіка, а також між родичами подружжя.

Докладніше: Свояцтво

Духовне родичівство[ред. | ред. код]

Хрещені батьки — особи, які беруть участь в обряді хрещення у ролі духовних батьків.
Хреще́ний батько — чоловік, який бере участь в обряді хрещення в ролі духовного батька.
Хреще́на мати — жінка, яка бере участь в обряді хрещення в ролі духовної матері.
Хреще́ник (хрещений син, похресник) — особа чоловічої статі стосовно своїх хрещених батьків.
Хреще́ниця (хрещена дочка, похресниця) — особа жіночої статі стосовно своїх хрещених батьків.
Хреще́ний брат — той, хто має з ким-небудь спільних хрещених батька або матір, а також рідний син хрещеного батька або матері.
Хреще́на сестра — та, хто має з ким-небудь спільних хрещених батька або матір, а також рідна дочка хрещеного батька або матері.
Кум — хрещений батько стосовно рідного батька та навпаки, а також хрещений батько стосовно рідної або хрещеної матері.
Кума́ — хрещена мати стосовно рідної матері та навпаки, а також хрещена мати стосовно рідного або хрещеного батька.

Інше[ред. | ред. код]

Індивідуальний статус[ред. | ред. код]

Бабин смик — застаріле прізвисько парубка, який одружується зі старшою багатою жінкою^[17].
Боби́ль — одинока людина (розм.). Друге, застаріле значення — «безземельний селянин», «бідар».
Вдіве́ць (удівець) — чоловік, у якого померла дружина.
Вдова́ (удова) — жінка, у якої помер чоловік.
Одина́к — той, хто не має родини, живе один. Друге значення — єдиний син у батьків.
Одина́чка — дівчина, жінка, яка не має родини, живе одна. Друге значення — єдина дочка у батьків.
Мати-одиначка — одинока жінка (неодружена, розлучена, вдова), яка виховує одну або кількох дітей.
Батько-одинак — одинокий чоловік (неодружений, розлучений, вдівець), який виховує одну або кількох дітей.
Покритка — дівчина, що народила позашлюбну дитину (заст.).
Розлу́чений (розлу́че́нець) — чоловік, що розірвав шлюб і не одружився знову^[18].
Розлу́чена (розм. розлу́че́нка, заст. розводка, розвідка) — жінка, що розірвала шлюб і не одружилася знову^[18]^[19]^[20].
Па́рубок — неодружений чоловік.
- Старий парубок — немолодий чоловік, який не одружувався.
Ді́вчи́на (діва, дівка, дівиця) — молода неодружена жінка.
- Стара діва — немолода жінка, яка не була у шлюбі.
Прийма́к (при́ймит) — чоловік, який живе разом з батьками дружини (заст.).
Сирота́ — дитина, підліток, що втратили батька й матір або одного з них, у ширшому значенні — людина, що залишилася без рідних, близьких; одинока, самітна людина.
- Круглий сирота — сирота, що не має ані батька, ані матері.
- Сирота за живих батьків — дитина (підліток), батьки якої відмовились від неї чи були позбавлені батьківських прав.
Солда́тка — жінка, чоловік якої служить у солдатах (заст.). Термін був поширений за часів рекрутчини, коли служба тривала десятки років.
Солом'яний вдівець — чоловік, який тимчасово залишився без дружини або не живе з нею (жарт.).
Солом'яна вдова — жінка, яка тимчасово залишилася без чоловіка або не живе з ним (жарт.).

Дошлюбні та позашлюбні стосунки[ред. | ред. код]

Докладніше: Позашлюбний секс, Подружня зрада, Коханка та Позашлюбна дитина

Залиця́льник — чоловік, що залицяється до жінки, добивається взаємності.
Баламу́т — той, хто залицяється до жінок, дівчат^{[ком. 1]}. Інше значення — «бунтівник», «бешкетник».
Ба́хур — залицяльник, коханець (лайл.). Інше значення — позашлюбна дитина, байстрюк (зневажл.)^[22].
Джиґу́н (джиґуне́ць, джиґу́нчик, зальо́тник, ба́хур, ловела́с) — любитель залицятися до жінок, заводити позашлюбні зв'язки.
Дівчачу́р (дівчу́р) — чоловік, який захоплюється дівчатами^[23]^[24].
Залиця́льниця — дівчина, жінка, що добивається взаємності.
Коха́нець — чоловік, який перебуває з жінкою у позашлюбних стосунках. Синоніми: коха́н, коха́нко, коха́нок, полюбо́вник, милода́н, ласка́вець, люба́с, па́сія, співме́шканець, фавори́т^[25]. Останнім часом у цьому значенні часто неправильно вживають термін «цивільний чоловік».
Коха́нка — жінка, яка перебуває у позашлюбних стосунках з чоловіком. Синоніми: лю́бка, полюбо́вниця, люба́ска, милода́нка, па́сія, співме́шканка, фавори́тка^[26], приспанка^[27]. Останнім часом у цьому значенні часто неправильно вживають термін «цивільна дружина».
Співме́шканець — чоловік, який проживає разом з жінкою без офіційної реєстрації (у незареєстрованому шлюбі), коханець. Інше значення — той, хто мешкає разом у приміщенні.
Співме́шканка — жінка, яка проживає разом з чоловіком без офіційної реєстрації (шлюбу), коханка.
Сноха́ч — свекор, який має сексуальні стосунки з невісткою (розм.)^[28]
Нало́жниця — заст. те саме, що коханка^[29]; у рабовласницькому суспільстві — коханка-невільниця, коханка-рабиня; другорядна дружина, яка часто була рабинею^[30]
Конкубі́на — термін, уживаний щодо співмешканки-коханки неодруженого чоловіка у римському праві.
Утри́манка — жінка на повному утриманні у свого коханця, який може бути як неодруженим, так і одруженим (в останньому разі утримання може бути таємним).
Фавори́тка — слово, прийняте щодо утриманок монархів. Офіційна фаворитка — статус однієї з утриманок французького короля, що дозволяв їй активно втручатися у життя двору та впливати на політику.

Перед одруженням[ред. | ред. код]

Су́джений — призначений жінці долею чоловік (іноді уявний), майбутній чоловік, наречений.
Су́джена — призначена чоловікові долею жінка (іноді уявна), майбутня дружина, наречена.
Нарече́ні — парубок і дівчина, чоловік і жінка, які збираються одружитися.
Нарече́ний (жених) — парубок, чоловік щодо дівчини, жінки, з якою має одружитися.
Нарече́на (розм. невіста) — дівчина, жінка щодо парубка, чоловіка, з яким має одружитися.

Під час весілля[ред. | ред. код]

Молодожо́ни^{[ком. 2]}^[32]^[33] (молоді, пестл. молодя́та)^[34] — недавно одружена пара.
Весільний батько (посаджений батько) — весільний чин, чоловік, який замінює на весіллі батька нареченого або нареченої.
Весільна мати (посаджена мати) — весільний чин, жінка, яка замінює на весіллі матір нареченого або нареченої.

Відношення у разі усиновлення (удочеріння)[ред. | ред. код]

Названий батько (прийомний батько) — чоловік, який узяв на виховання, прийняв чужу дитину за свою.
Названа мати (прийомна мати) — жінка, яка взяла на виховання, прийняла чужу дитину за свою.
Названий син (приймак, прийомний син) — той, кого взяли на виховання, усиновили.
Названа дочка (приймачка, прийомна дочка) — та, кого взяли на виховання, прийняли за свою дочку, удочерили.
Опіку́н — особа, якій доручена опіка над кимось.
Піклувальник — особа, якій доручене піклування над кимось.
Співопіку́н — особа, що виконує обов'язки опікуна разом з іншою особою.
Підопі́чний — особа, щодо якої здійснюють опіку (піклування).
Зна́йда (на́йда) — дитина-підкидьок, знайдена і взята кимось на виховання.

Відношення у разі нового шлюбу[ред. | ред. код]

Вітчи́м — чоловік матері, який не є батьком.
Мачуха — дружина батька, яка не є матір'ю.
Па́синок (па́серб, па́сербик) — рідний син одного з подружжів стосовно до другого, син чоловіка або дружини.
Па́дчірка (па́дчерка, па́сербиця) — рідна дочка одного з подружжів стосовно до другого, дочка чоловіка або дружини.

Побратимство[ред. | ред. код]

Побрати́м (названий брат, брат по хресту, хрестовий брат) — той, із ким хто-небудь побратався, обмінявся натільним хрестом.
По́се́стра^[35] (названа сестра, сестра по хресту, хрестова сестра, розм. посестри́на^[36]) — та, з якою хто-небудь посестрився, обмінявся натільним хрестом.

Молочна спорідненість[ред. | ред. код]

Молочна мати (годувальниця) — жінка, яка вигодувала чужу дитину грудьми.
Молочний син — особа чоловічої статі, вигодована у дитинстві чужою жінкою (молочною матір'ю), стосовно до неї.
Молочна дочка — особа жіночої статі, вигодована у дитинстві чужою жінкою (молочною матір'ю), стосовно до неї.
Молочний брат — рідний син молочної матері стосовно її молочних дітей, а також молочний син стосовно до рідних дітей молочної матері.
Молочна сестра — рідна дочка молочної матері стосовно її молочних дітей, а також молочна дочка стосовно до рідних дітей молочної матері.

Біологічні зв'язки[ред. | ред. код]

До́нор — особа, від якої беруть кров, тканини, органи для пересаджування (переливання) їх іншій людині.
Реципіє́нт — особа, якій пересаджувають донорські тканини, органи або переливають кров.
Химера — організм з генетично різнорідних клітин (з різних зигот).
Сурогатна мати — жінка, яка виносила та народила дитину для інших людей у результаті імплантації їй ембріона.

Інша термінологія[ред. | ред. код]

Підкидьок — дитина, яку підкинули комусь на виховання.
Сьомачо́к (сьомча́) — семимісячна недоношена дитина^[37]^[38].
Кесаря́та — діти, народжені посередництвом кесаревого розтину (розм.).
Підмі́нок (підкидько) — нерідна дитина, на яку була обмінена у ранньому дитинстві рідна дитина.

Відміна (відмінник, одміна, одмінок) — за народними віруваннями, істота, яку нечиста сила залишає після викрадання дитини (фольк.).
Потерча — в українській міфології дитина, що померла нехрещеною, перетворившись на демонічну істоту.

Див. також[ред. | ред. код]

Коментарі[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Спорідненість // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Споріднений // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Споріднення // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ ^а ^б Родичівство // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Кревність // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Наш родовід: хто кому і ким приходиться. Архів оригіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 4 листопада 2016.
↑ Степени родства. v-zags.com. Архів оригіналу за 6 вересня 2016.
↑ Схема прямого и бокового родства по восходящим и нисходящим линиям. azbyka.ru. Архів оригіналу за 6 березня 2016.
↑ В Україні діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним (Стаття 52 Конституції України). [Архівовано 21 серпня 2013 у Wayback Machine.]
↑ Online Etimologycal Dictionary
↑ ^а ^б Дмитренко, Г.К. Уроки з народознавства. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
↑ Online Etimologycal Dictionary
↑ www.larousse.fr. Архів оригіналу за 27 липня 2017. Процитовано 2 жовтня 2016.
↑ www.dictionary.com. Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 2 жовтня 2016.
↑ Небіж // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Племінник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Смик // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ ^а ^б М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич (1930). Словник ділової мови.
↑ Розводка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Розвідка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Олекса Вусик. Скарби рідної мови. Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 3 грудня 2016.
↑ Бахур // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Дівчур // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Дівчачур // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Всесвітній словник української мови. Словник синонімів (стаття Коханець).
↑ Там само (стаття Коханка). Архів оригіналу за 15 березня 2016.
↑ Приспанка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
↑ Снохач // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ НАЛОЖНИЦЯ – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Процитовано 27 лютого 2023.
↑ Наложниця - вживання терміну в Старому Завіті. 27 лютого 2023.
↑ Антисуржик- правильна мова. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 19 січня 2017.
↑ Молодожон // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
↑ Молодожони // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Молодята // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Посестра // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
↑ Посестрина // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
↑ Сьомачок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Мосіяшенко В.А. (2005). Українська етнопедагогіка. Суми: «Університетська книга». Архів оригіналу за 14 грудня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

Споріднення [Архівовано 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
Споріднення // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1824. — 1000 екз.
Уроки з народознавства: навчально-методичний посібник / За ред. канд. філол. наук М. К. Дмитренко, Упоряд.: Г. К. Дмитренко, М. К. Дмитренко. — К. : Народознавство, 1995. — 224 с. — ISBN 5-7707-7175-5.
Хто кому який родич. aratta-ukraine.com. АРРАТА. Архів оригіналу за 17 жовтня 2012. Процитовано 12 грудня 2017.
Український генеалогічний портал: Термінологія родинних зв'язків [Архівовано 1 листопада 2020 у Wayback Machine.]
Н.Сильченков. ПРАКТИЧЕСКОЕ РУКОВОДСТВО ПРИ СОВЕРШЕНИИ ПРИХОДСКИХ ТРЕБ Глава: РОДСТВО [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Схема прямого и бокового родства по восходящим и нисходящим линиям [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
Термины и понятия генеалогии [Архівовано 22 листопада 2015 у Wayback Machine.]

Помилка цитування: Теги <ref> існують для групи під назвою «ком.», але не знайдено відповідного тегу <references group="ком."/>

[1] Спорідненість // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[2] Споріднений // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[3] Споріднення // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[СУМ-4] а ^б Родичівство // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[5] Кревність // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[6] Наш родовід: хто кому і ким приходиться. Архів оригіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 4 листопада 2016.

[7] Степени родства. v-zags.com. Архів оригіналу за 6 вересня 2016.

[8] Схема прямого и бокового родства по восходящим и нисходящим линиям. azbyka.ru. Архів оригіналу за 6 березня 2016.

[9] В Україні діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним (Стаття 52 Конституції України). [Архівовано 21 серпня 2013 у Wayback Machine.]

[10] Online Etimologycal Dictionary

[:0-11] а ^б Дмитренко, Г.К. Уроки з народознавства. Архів оригіналу за 4 березня 2016.

[12] Online Etimologycal Dictionary

[13] www.larousse.fr. Архів оригіналу за 27 липня 2017. Процитовано 2 жовтня 2016.

[14] www.dictionary.com. Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 2 жовтня 2016.

[15] Небіж // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[16] Племінник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[17] Смик // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[:2-18] а ^б М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич (1930). Словник ділової мови.

[19] Розводка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[20] Розвідка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[21] Олекса Вусик. Скарби рідної мови. Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 3 грудня 2016.

[23] Бахур // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[24] Дівчур // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[25] Дівчачур // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[26] Всесвітній словник української мови. Словник синонімів (стаття Коханець).

[27] Там само (стаття Коханка). Архів оригіналу за 15 березня 2016.

[28] Приспанка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[29] Снохач // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[30] НАЛОЖНИЦЯ – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Процитовано 27 лютого 2023.

[31] Наложниця - вживання терміну в Старому Завіті. 27 лютого 2023.

[32] Антисуржик- правильна мова. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 19 січня 2017.

[34] Молодожон // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[35] Молодожони // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[36] Молодята // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[37] Посестра // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.

[38] Посестрина // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.

[39] Сьомачок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[40] Мосіяшенко В.А. (2005). Українська етнопедагогіка. Суми: «Університетська книга». Архів оригіналу за 14 грудня 2017.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]

[ком. 1]

[22]

[23]

[24]

[25]

[26]

[27]

[28]

[29]

[30]

[ком. 2]

[32]

[33]

[34]

[35]

[36]

[37]

[38]