Збі́жжя^[1] (від прасл. *sъbožьje — «щастя», «багатство»)^[2], пашня́^[3] — рослини та зерно хлібних злаків;^[1] група рослин, зокрема родини злаків, гречкових і амарантових, які вирощують для отримання зерна, що використовують для їжі. До числа хлібних зернових культур входять круп'яні культури. Злаки — це будь-яка трава, яка культивується заради їстівних компонентів зерна, що складається з ендосперму, зародків і висівок.

Збіжжеві рослини, збіжжя, найважливіша група культурних рослин, насіння — зерно яких становить один з основних продуктів харчування людини (хліб, крупи), концентрований харч для сільськогосподарських тварин (також солома і полова) і сировину для харчової та ін. промисловості.^[4] Зерно злакових культур має 9–17% білка, 56–71% вуглеводнів у вигляді крохмалю, 1,6–4,5% жирів.^[4] В Україні вирощують з озимих такі зернові культури: жито і озиму пшеницю, з ярих — кукурудзу, ячмінь, овес, яру пшеницю, просо й гречку; окрему групу становлять зернові бобові культури.^[4]

Хлібні злаки. Список хлібних зернових культур[ред. | ред. код]

Псевдо-зернові культури, схожі з хлібними[ред. | ред. код]

Кінва родини Амарантові (вона ж: кіноа, квіноа, квіноя, лобода кіно, рисова лобода, чилійська дика гречка).
Родина гречкових.

Інші значення[ред. | ред. код]

У розмовній мові слово збіжжя може використовуватися у значенні «майно, хатні або особисті речі, пожитки».^[1]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б ^в Збіжжя // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
↑ Пашня // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ ^а ^б ^в В. Кубійович. Зернове господарство// Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1959. — Т. 3. — С. 805-808. Доступ

Література[ред. | ред. код]

ПРО ЗБІЖЖЯ — РІЗНИМИ МОВАМИ // Дзеркало тижня № 17 (442) 8 — 16 травня 2003.
Новий тлумачний словник української мови в 4-х томах // т. 2.// Київ: Аконіт. — 1998.
Організаційно-економічні аспекти інтенсифікації виробництва круп'яних культур: навч. посіб. / Аверчев О. В. ; ДВНЗ «Херсон. держ. аграр. ун-т», Ін-т післядиплом. освіти та дорадництва. — Херсон: Грінь Д. С. [вид.], 2014. — 195 с. : рис., табл. — Бібліогр.: с. 189—195. — ISBN 978-617-7243-74-7

Посилання[ред. | ред. код]

Збіжжя [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 484. — 1000 екз.

Див. також[ред. | ред. код]

Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про сільське господарство.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Збіжжя

[збіжжя-1] а ^б ^в Збіжжя // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[2] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.

[3] Пашня // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[ЕУКубійович-4] а ^б ^в В. Кубійович. Зернове господарство// Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1959. — Т. 3. — С. 805-808. Доступ

[1]

[2]

[3]

[4]