Сімферополь; Акмесджит; крим. Aqmescit
Герб Сімферополя	Прапор Сімферополя
	Залізничний вокзал, будинок Воронцова в парку Салгирка, Свято-Троїцький собор, Кримський державний медичний університет, Кебір-Джамі, вулиця Карла Маркса
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Автономна Республіка Крим; (окупована й анексована Росією)
Район	Сімферопольський район
Код КАТОТТГ	UA01160330010074014
Засноване	початок XVI ст.; 1508
Поділ міста	3 райони
Населення	▲338 319 (01.01.2014)
- повне	▲338 319 (01.01.2014)
Агломерація	363 341 (міськрада, 01.01.2014)
Площа	107.41 км²
Густота населення	3149.79 осіб/км²
Поштові індекси	95000-490
Телефонний код	+380-652
Координати	44°57′ пн. ш. 34°06′ сх. д. / 44.950° пн. ш. 34.100° сх. д.Координати: 44°57′ пн. ш. 34°06′ сх. д. / 44.950° пн. ш. 34.100° сх. д.
Висота над рівнем моря	245 м
Водойма	р. Салгир
Назва мешканців	сімферо́полець, сімферо́полька, сімферо́польці
Міста-побратими	9 міст (див. список)
День міста	перша неділя червня
Відстань
Найближча залізнична станція	Сімферополь
До Києва
- фізична	664 км
- залізницею	863 км
- автошляхами	780 км
Міська влада
Адреса	95000, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15, 27-65-14
Вебсторінка	Сімферопольська міська рада (сайт тимчасово не працює)
Мапа
	Сімферополь; Акмесджит; крим. Aqmescit
	Сімферополь; Акмесджит; крим. Aqmescit

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сімферополь.

Сімферо́поль (МФА: [sʲimfeˈrɔpɔlʲ] ( прослухати)), Акмесджит (крим. Aqmescit, зросійщений варіант — Ак-Мечеть) — місто в Україні, столиця Автономної Республіки Крим. Адміністративний центр Сімферопольського району. З березня 2014 року місто тимчасово окуповане Росією. Рішенням тимчасової окупаційної адміністрації місто названо адміністративним центром «Республіки Крим». Лежить над річкою Салгир, на північних схилах Кримських гір, між двома пасмами його передгір'я.

Місто адміністративно поділене на три міські райони: Залізничний, Київський та Центральний.

Назва[ред. | ред. код]

Назва Акмесджит перекладається з кримськотатарської як «біла мечеть», мається на увазі мечеть Кебір-Джамі, найстаріша будівля міста.

Водночас в багатьох тюркських мовах, в тому числі і в кримськотатарській, Ак (білий) означає також захід, тоді як Кок (блакитний) — схід.

Сучасна назва впроваджена російською імператрицею Катериною II в рамках її «Грецького проєкту»^[3] на честь її девізу. Ім'я Сімферополь у перекладі з дав.-гр. ἡ Συμφερούπολις /ге̅ сӱмферу́поліс/ означає «Місто (до) загального блага».

Мій девіз — бджоли, що літають від рослини до рослини, збирають свій перший мед, і носять його у вулик, що є корисним (рос.: Мой девиз — летающие от растения к растению пчелы, собирающие свой первый мед, и носящие его в улей, что является полезным.)^[4]

Звідси ж на гербі міста з'явилася бджола.

У першій половині XX століття українською місто називалося також Симферопіль^[5]^[6]^[7], Семферопіль^[8].

Історія[ред. | ред. код]

Докладніше: Історія Сімферополя


Ювілейна монета НБУ присвячена 225-річчю Сімферополя

На території міста відомі знахідки залишків житла людини ще з доби палеоліту.

Перше античне поселення виникло у ІІІ столітті до н. е. як столиця скіфів у Таврії Неаполь Скіфський. На межі ІІ-ІІІ століть н. е. Неаполь став занепадати під ударами греків; остаточно місто зникло в результаті навали готів у ІІІ ст і гунів у IV ст., а його залишки були випадково виявлено лише у ХІХ ст.

Щонайменше з початку XVII століття — в долині Салгира вже існувало велике місто Акмесджит (або ж Ак-Мечеть, «біла мечеть»), резиденція кримського калга-султана. Після захоплення Криму Російською імперією у 1784 році імператрицею Катериною II місто отримало назву Сімферополь («місто загального блага») і стало адміністративним центром новоствореної Таврійської області (з 1802 — губернії).

24 квітня 1918 року Сімферополь був здобутий Кримською групою Армії УНР.
1921–1945 центр Кримської Автономної РСР, з 1945 — Кримської області РРФСР.
1954 р. — Кримська область в складі УРСР
1991 р. — адміністративний центр Кримської АРСР.
З 1998 р. — столиця АР Крим.
У лютому-березні 2014 місто окуповане Росією і проголошено адміністративним центром т. зв. «Республіки Крим».

Географія[ред. | ред. код]

Докладніше: Географія Сімферополя

Клімат[ред. | ред. код]

Докладніше: Клімат Сімферополя

Клімат напівсухий, теплий, з м'якою зимою. Звичайна температура січня +0,4 °C, липня +23,3 °C. Опадів 509 мм в рік, кількість годин сонячного сяйва 2469 на рік. Зима триває переривчасто (з 29 грудня по 25 лютого). На вегетаційний період припадає 270 мм опадів.

Клімат Сімферополь (1981-2010)
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	20,4	21,9	28,7	31,5	34,2	37,7	39,3	39,5	37,2	33,3	28,0	25,4	39,5
Середній максимум, °C	3,9	4,7	9,1	15,9	21,4	25,7	28,9	28,7	23,1	17,0	10,4	5,6	16,2
Середня температура, °C	0,2	0,4	3,9	9,9	15,1	19,5	22,3	22,0	16,9	11,3	5,8	2,0	10,8
Середній мінімум, °C	−2,9	−3,2	−0,3	4,8	9,5	13,9	16,5	16,1	11,2	6,8	2,2	−1,1	6,2
Абсолютний мінімум, °C	−26	−30,3	−18,4	−11,1	−8,4	0,7	3,6	3,8	−5,1	−11,4	−21,7	−23,2	−30,3
Годин сонячного сяйва	86,8	101,7	164,3	210,0	282,1	315,0	341,0	316,2	261,0	204,6	114,0	74,4
Норма опадів, мм	39	36	37	34	34	58	47	52	42	42	49	45	515
Днів з дощем	12	11	11	11	10	11	8	7	10	11	13	14	129
Днів зі снігом	11	11	7	1	0	0	0	0	0	1	4	9	44
Вологість повітря, %	85	81	76	69	68	67	63	63	69	76	82	84	74
Джерело: Pogoda.ru.net,^[9] Hong Kong Observatory^[10] for data of sunshine hours

Населення[ред. | ред. код]

Докладніше: Населення Сімферополя

Населення Сімферополя швидко зростало, зокрема після побудови залізниці Лозова — Сімферополь (1872–1875); його кількість, осіб:

Таблиця зміни чисельності населення
1840	1864	1887	1897	1914	1926	1939	1959	1970	1989	2001	2009	2014
8584	17 000	38 000	49 078	91 000	86 145	142 634	187 623	249 053	343 565	343 644	337 139	338 319

Національний склад Сімферополя за переписом 2001 року р.^[11]

	чисельність	частка, %
росіяни	238 938	66,7
українці	76 147	21,3
кримські татари	25 209	7,0
білоруси	4 102	1,1
євреї	2 371	0,7
вірмени	2 130	0,6
татари	1 339	0,4
азербайджанці	1 014	0,3
поляки	717	0,2
греки	619	0,2
молдавани	561	0,1

Рідні мови населення Сімферополя за переписом 2001 р.^[12]

	російська	кримськотатарська	українська	вірменська	білоруська
Сімферополь	85,57	6,81	6,24	0,34	0,12
Залізничний район	87,53	4,82	6,38	0,30	0,11
Київський район	85,92	6,81	6,04	0,33	0,14
Центральний район	83,59	8,32	6,41	0,39	0,11

Економіка[ред. | ред. код]

Вид на аеродром Заводське. Сімферополь. Вид на Внутрішню та Головну гряди Кримських гір.

Сімферополь — досить значний промисловий центр. Провідними галузями є машинобудування, харчова і легка промисловість, понад 70 підприємств, серед яких ВО «Фотон», «Пневматика», «Кримпродмаш», заводи «Сантехпром», «Фіолент», електробудівельний завод «СЕЛМА», швейне, трикотажне і взуттєве об'єднання, шкіргалантерейна фабрика, НВО «Ефірмасло», 2 консервні заводи, кондитерська і макаронна фабрики, пивобезалкогольний комбінат «Крим», заводи побутової хімії і пластмас, «Кримбудматеріали», «Кримнерудпром».

Транспорт[ред. | ред. код]

Сімферопольський залізничний вокзал є найбільшим вокзалом Криму. З 27 грудня 2014 року поїзди Укрзалізниці з Криму тимчасово скасовані^[13]. Станом на початок 2015 року обслуговує тільки приміські поїзди.
Міжнародний аеропорт «Сімферополь» імені Султана Амет-Хана (з березня 2014 р. обслуговує тільки рейси російського напрямку)
тролейбусна лінія Сімферополь—Алушта—Ялта, яка проходить однією із найгарніших трас Криму. Від Сімферополя до Алушти вона йде крізь лісові місцевості Кримських гір, а від Алушти до Ялти — вздовж Чорного моря. Міжміські тролейбуси вирушають зі станції «Курортна» (розташована біля залізничного вокзалу).
Добре розвинуте автобусне сполучення з багатьма місцевостями Криму, в тому числі зі всіма курортами. У місті функціонують 4 міжміські автостанції: «Центральна», «Курортна», «Східна» (напрямок на Феодосію) та «Західна» (напрямок на Бахчисарай).

Східною околицею міста проходить автошлях E105.

В самому місті існує автобусне та тролейбусне сполучення.

Освіта та наука[ред. | ред. код]

Також діють інститути: гуманітарно-екологічний, індустріально-педагогічний, природоохоронного і курортного будівництва, Сімферопольське музичне училище ім. П.I. Чайковського, 12 середніх спеціальних навчальних установ, 37 профтехучилищ, науково-дослідницькі і проєктно-конструкторські установи, зокрема Інститут мінеральних ресурсів, «Кримпроєкт», «Чорноморнафтогазпроєкт», Кримська філія Інституту археології НАН України, Кримське відділення Інституту сходознавства НАН України, Кримський центр гідрометеорології, сейсмічна станція, Кримський економічний інститут Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана тощо.

Культура[ред. | ред. код]

Музеї[ред. | ред. код]

У місті діють музеї:

Театри[ред. | ред. код]

Кінотеатри[ред. | ред. код]

Кінотеатр імені Т. Г. Шевченка (Сімферополь) (1904 — наші дні)
«Спартак» (1910 — наші дні)
«Ілюзіон» — кінотеатр, що було влаштовано в 1910 році в помешканні купців Розенштейнів на Олександро-Невській вулиці^[14]
«Ампір» — було відкрито в 1910 році в будинку купця Спіро. Будівля була розташована поруч із готелем «Асторія». Кінотеатр багато разів перейменовували: із 1929 — «Прожектор», із 1931 — «Культфільм», із 1957 — «Піонер». 1965 року отримав назву «рос. Алые паруса» й проіснував до 1980 р.^[15]
«Тріанон» — у 1913 році з'явився в магазині «Пасаж», у будинку кандидата медицини В. Г. Бухштаба
«Зірка»
«Супутник» (вул. Севастопольська)
«Кінотеатр імені Субхі, Батьківщина» (вул. Крилова)
«Космос» (1970-ті — наші дні)
«Мир» — було відкрито 30 травня 1964 р. У 90-ті роки було заплановано реконструювати кінотеатр, та новий проєкт так і не було виконано.^[16]
«Сімферополь» (1956 — наші дні)

Бібліотеки[ред. | ред. код]

Пам'ятники та пам'ятки міста[ред. | ред. код]

Докладніше: Пам'ятники Сімферополя

Див. також: Пам'ятки Сімферополя

У Сімферополі на обліку перебувають об'єкти культурної спадщини: один археологічний комплекс національного значення; 94 пам'ятки архітектури, з яких 3 — національного значення; 114 пам'яток історії.

Інші заклади[ред. | ред. код]

Цирк, бюро подорожей і екскурсій, турбаза «Таврія».

Кримський республіканський благодійний фонд допомоги біженцям та переселенцям

Релігія[ред. | ред. код]

Культові споруди[ред. | ред. код]

Християнство[ред. | ред. код]

Українська православна церква Московського патріархату[ред. | ред. код]

Православна церква України[ред. | ред. код]

Кафедральний собор святих рівноапостольних князя Володимира та княгині Ольги^[17]

Римсько-католицька церква в Україні[ред. | ред. код]

Каплиця Успіння Пресвятої Діви Марії^[18]

Іслам[ред. | ред. код]

Кебір-Джамі
Сеїт-Сеттар
Хаджі Сеїт-Нафе
Буюк Джума-Джамі
Чокурча-Джамісі
Джемаат Джамі (будується)
Мерхамет Джамісі (реконструкція)
Ак-Мечит Джамі
Бор-Чокрак Джамісі
Сувукъ-дере (будується)^[19]
Мечеть мікрорайону Мар'їне
Мечеть на території Сімферопольської виправної колонії № 102

Туризм[ред. | ред. код]

Численні об'єкти туризму, пам'ятники Другої світової війни, невідомому солдату і партизанам і підпільникам Криму, Б. Хмельницькому, О. Суворову, М. Фрунзе, О. Пушкіну, К. Треньову, меморіали жертвам фашизму, кримчанам, загиблим в Афганістані.

Пам'ятки природи:

Ботанічний сад ТНУ ім. В. І. Вернадського (парк «Салгирка»)
Дуб «Богатир Тавриди» — 650 років, висота — 25 м, довжина стовбура в обхваті — 5,25 м — Дитячий парк.
П'ятистовбурний каштан — вул. Фрунзе, 30.

Пам'ятки архітектури:

Палац М. С. Воронцова, 1826
Будинок Чірахова (початок ХХ ст.);
Залізничний вокзал,1951;
Кримський академічний російський театр, 1911
Кінотеатр імені Тараса Шевченка, 1915

Археологічні пам'ятки:

Стоянка Чокурча (епоха палеоліту)
Руїни городища Неаполя Скіфського.

Мальовничі околиці:

Садиба «Сабли» таврійського губернатора Бороздіна, XIX ст. — с. Каштанове, вул. Богданова.
Садиба Кесслерів, XIX ст. — поч.XX ст. — с. Лозове.
Житловий будинок колишньої садиби Кесслерів, XIX ст. — с. Піонерське.
Мечеть Ескі-Сарай, XIV ст. — XV ст. — с. Піонерське.
Пожарський заказник з дикорослими лікарськими рослинами — Лісовий масив Левадки.
Зміїна печера — найбільша карстова порожнина передгір'я — (неподалік Левадки).
Скеля, що плаче біля с. Пожарське — ландшафтний заказник.
Закам'янілий потік вулканічної лави — с. Петропавлівка.
Острівець-брила пермських вапняків — Сімферопольське водосховище.
Печера-грот Чокурча — околиця Сімферополя.
Карстова порожнина Вовчий грот — с. Донське.
Печера-грот Киїк-Коба (одна з найстаріших стоянок первісної людини в Криму) — долина річки Зуї, 8 км на південь від с. Зуя.
Печера Аянська — геологічний пам'ятник — с. Зарічне.
Ділянки дубових гаїв (дубки) — с. Партизани.
Ділянка узбережжя Чорного моря біля с. Миколаївка.
Ділянка степу біля с. Сонячне.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Головня Анатолій Дмитрович (1900—1982) — радянський кінооператор
Абселямов Мемет Абселямович (1911, Сімферополь — 1988) — радянський кримськотатарський художник.
Ашеров Аківа Товійович (1938, Сімферополь) — кібернетик, доктор технічних наук (1993), професор (1993).
Аширов Рефат Алімджанович (1941, Сімферополь) — кримськотатарський композитор.
Ростислав Виграненко (*1978) — органіст
Гребенніков Віктор Степанович — ентомолог і художник
Краснов Станіслав Олександрович— український військовик та громадський діяч.
Кущ Віктор — український військовик, начальник оперативного відділу штабу Дієвої армії УНР, генерал-хорунжий
Леа Нудельман (* 1955) — українська радянська й ізраїльська шахістка.
Половінська-Джабраїлова Тетяна Анатоліївна (* 1965) — радянська і українська спортсменка-легкоатлетка. Спеціалізувалася в бігу на довгі дистанції. Майстер спорту СРСР міжнародного класу.
Сенцов Олег Геннадійович (1976) — український режисер, політичний в'язень у Росії
Стяжкіна Тетяна Анатоліївна (* 1977) — українська шосейна велогонщиця, учасниця двох олімпіад.
Хомський Станіслав Миколайович (нар. 1936 — 2011) — Народний артист Росії.
Євген Цибуленко — естонський професор права українського походження.
Чекмак Вілор — герой Оборони Севастополя. Народився в Сімферополі в 1925 році.
Черняєв Євген Олександрович (1921—1992) — радянський і російський художник кіно
Філіппов Роман Сергійович (1936—1992) — радянський актор театру і кіно
Совчі Тамара Дмитрівна (1941—2011) — радянська і російська актриса
Ліптуга Олександр Сергійович (1986—2017) — старший сержант Збройних сил України, сапер, учасник російсько-української війни.
Кенігсон Володимир Володимирович (1907—1986) — радянський актор кіно і театру.

Мешкали, працювали[ред. | ред. код]

Іван Карпенко-Карий — український письменник, драматург, ерудит, актор (театр)
Марія Заньковецька — українська акторка (театр)
Михайло Старицький— український письменник, театральний і культурний діяч
Микола Самокиш — художник
Олександр Яценко — хірург, викладач Київського університету
Петер-Симон Паллас — німецький та російський натураліст, геолог, етнограф, енциклопедист XVIII-XIX століття
Владислав Городецький — власник фабрики з виробництва вуглекислоти та сухого льоду в місті^[20]
Ігор Курчатов (1912—1923) — радянський фізик, академік, організатор і керівник робіт в галузі атомної науки і техніки в СРСР
Олександр Пушкін (1820), Олександр Грибоєдов (1825) — поети

Юрк Юрій Юрійович — геолог.
Микола Пирогов — хірург
Лев Толстой — письменник
Констянтин Треньов — письменник
Михайло Щепкін — російський артист
Менделєєв Дмитро Іванович —великий російський хімік, один з авторів періодичної таблиці хімічних елементів
О. М. Сєров, Христофор Кушнарьов — музиканти
Вернадський Володимир Іванович — вчений та філософ
Архієпископ Лука Войно-Ясенецький — архієпископ Сімферопольський та Кримський, хірург, доктор медицини. Православний святий.
Кумлик Роман Петрович — гуцульський музикант-віртуоз.
Орєхов Петро Іванович (1899—1981) — радянський військовик, учасник Другої світової війни, гвардії майор, Герой Радянського Союзу, почесний громадянин Бердичева.
Антін Васиньчук (1885—1935) — визначний український діяч Холмщини та Підляшшя. Закінчив духовну семніарію в Сімферополі, 1905 р.^[21]

Міста-побратими[ред. | ред. код]

Сімферополь має 9 міст-побратимів (у дужках зазначений рік початку співпраці)^[22]:

Ескішехір—Тепебаши, Туреччина (2007)
Гейдельберг, Німеччина (1991)
Кечкемет, Угорщина (2006)
Русе, Болгарія (2008)
Сейлем, США (1986)
Іркутськ, Росія (2008)
Москва—Південно-Західний адміністративний округ, Росія (2008)
Новочеркаськ, Росія (2008)
Омськ, Росія (2008)

Незаконно[ред. | ред. код]

Партнерські відносини з містами Російської Федерації, будуть розірвані після повернення Криму та міста Севастополь до складу України.

Галерея[ред. | ред. код]

Рада міністрів Криму, (площа Леніна)
Кінотеатр «Сімферополь»
Набережна
вул. Карла Маркса
Вулиця Гагаріна
Багатоповерхівка в центрі міста
Критично низький рівень води у водосховищі, лютий 2013 року
Неаполь Скіфський
Кебір-Джамі
Будівництво Соборної мечеті
Собор Петра і Павла

Пам'ятники[ред. | ред. код]

Докладніше: Пам'ятники Сімферополя

Пам'ятник Тарасу Шевченку
Пам'ятник Богдану Хмельницькому
Пам'ятник Івану Франку
Пам'ятник Юрію Богатикову
Пам'ятник кримчанам, що загинули під час військових дій в Афганістані
Пам'ятна плита на вул. Героїв Аджимушкая
Пам'ятник воїнам окремої приморської армії

Додаткові факти[ред. | ред. код]

За містом названо мінерал Симферит.

Див. також[ред. | ред. код]

Сімферопольська телевежа

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Перша згадка міста - 1508 рік. За поширеною традицією, що бере початок в історіографії Російської імперії, дата заснування міста визначається 1784 роком.
↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
↑ Олексій Мустафін. Вигадані міста Причорномор'я. Краплені карти Російської імперії
↑ Загадка первого герба и названия города Симферополя. Полуостров Сокровищ (ru-RU) . 31 травня 2019. Процитовано 11 вересня 2023.
↑ Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.
↑ Адміністративна карта Української Соціалістичної Радянської Республіки. Територіальний поділ при трьохступеневій системі врядування. Адміністративні межі на 1 березня 1927 року. Мірило 1:1.250.000. ‒ М.: Видання Народного Комісаріату Внутрішніх Справ УСРР та Державного Видавництва України, [1927].
↑ Адміністративна карта Української Соціялістичної Радянської Республіки. Територіяльний поділ за обласною системою врядування. Адміністративні межі на 20 березня 1932 р. [Варіянт 1]. ‒ Х., 1932.
↑ Схематична мапа Луганської округи УСРР. Адміністраціиний поділ УСРР. — К. : Картогеодезія, 1930.
↑ Climate Averages for Simferopol. Архів оригіналу за грудень 25, 2018. Процитовано 3 грудня 2013.
↑ Climatological Information for Simferopol', Ukraine [Архівовано 7 грудня 2013 у Wayback Machine.] — Hong Kong Observatory
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 3 вересня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 1 квітня 2013.
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 грудня 2014. Процитовано 26 грудня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 травня 2010. Процитовано 14 грудня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 грудня 2021. Процитовано 14 грудня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ http://simferopol.avbelov.by.ru/tem28.htm^{[недоступне посилання з липня 2019]}
↑ Собор Кримської єпархії ПЦУ в Сімферополі передали у власність України. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 11 квітня 2023.
↑ Святині, СІМФЕРОПОЛЬ, Успіння П.Д.М. | Костели і каплиці України. rkc.in.ua. Процитовано 13 вересня 2023.
↑ «Сувукъ-дере» — мечеть в крымскотатарском стиле (укр.), процитовано 16 березня 2024
↑ Ignacy Trybowski. Horodecki Władysław Leszek (1863—1930) / Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków, 1962.— t. X/1, zeszyt 44.— 160 s. (пол.) S. 2
↑ Парнікоза, Іван (21.05.18). Український Сімферополь: Наше місце в історії міста над Салгиром. http://h.ua/ (українська) . http://h.ua/. Архів оригіналу за 6 травня 2018. Процитовано 21.05.18.
↑ Міста побратими —Офіційний сайт Сімферопольської міської ради. Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 10 серпня 2011.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Байцар А. Л. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: Навчальний посібник / А. Л. Байцар; Львівський національний університет ім. І. Франка. — Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. — 224 с.
Думнов Д. Ф. Симферополь: Справочник. — Симферополь: Таврия, 1989. — 144 с. (рос.)
Symferopol // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 742. (пол.) — S. 742. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]

Сімферополь у сестринських Вікіпроєктах
	Сімферополь у Вікімандрах^?
	Сімферополь у Вікісховищі^?