Едуард Чорний Принц | |
---|---|
англ. Edward, the Black Prince | |
![]() | |
Народився |
15 червня 1330 Woodstock Palaced, Вудсток, Західний Оксфордширd, Оксфордшир, Англія |
Помер |
8 червня 1376 (45 років) Вестмінстерський палац, Вестмінстер, Великий Лондон, Лондон[d], Англія[1] ·дизентерія |
Поховання | Кентерберійський собор |
Країна | Королівство Англія |
Діяльність | військовослужбовець, політик |
Учасник | Столітня війна і Castilian Civil Ward |
Титул | граф Честер, герцог Корнуольський, Принц Уельський і duke of Aquitained |
Військове звання | лицар |
Рід | Анжуйська династія |
Батько | Едвард III[2] |
Мати | Філіппа де Авен[2] |
Брати, сестри | Joan of Englandd, Мері Плантагенет, Margaret, Countess of Pembroked, Isabella de Coucyd, Джон Гентський[2], Едмунд Ленглійський[2], Lionel of Antwerp, 1st Duke of Clarenced[2] і Томас Вудстокd[2] |
У шлюбі з | Joan of Kentd[2] |
Діти | Річард II[2], Roger Clarendond[3], Sir John Soundersd[3], John de Galeisd[3], Edward of Englandd[3] і Edward of Angoulêmed[3] |
Нагороди | |
![]() | |
Едуард, принц Уельський (також відомий як Едуард Чорний Принц; 15 червня 1330 — 8 червня 1376) — старший син короля Едуарда ІІІ Плантагенета; полководець Столітньої війни, першим в англійському королівстві отримав титул престолонаслідника «герцог Корнуольський» (англ. Duke of Cornwall). Прізвисько «Чорний принц» отримав за колір своїх обладунків.
Головний англійський воєначальник, який очолив ряд військових походів у Францію в період Столітньої війни. Розбив французьке військо, яке чисельно перевищувало його військо в битві під Пуатьє (1356) і узяв у полон французького короля Іоанна II Доброго.
Останніми роками життя тяжко хворів від численних ран, крім того, під час іспанської кампанії Едуард заразився на тяжку інфекційну хворобу — амебіаз[4], тому помер від неї за рік до смерті батька. Англійську корону успадкував син Чорного принца Річард II. Окрім Річарда Чорний принц мав ще четверо дітей, проте всі вони померли в дитинстві. Дружиною Чорного принца була його двоюрідна тітка Джоана, графиня Кентська (1328—1385), дочка графа Едмунда Кентського (1301—1330), єдинородного брата короля Едуарда II і дядька Едуарда III. Графа Кентського було страчено за наказом Роджера Мортімера, який фактично узурпував владу під час регентства за часів молодого короля Едуарда ІІІ.
(англ.)
|
![]() |
Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |