Едмон де Гонкур | ||||
---|---|---|---|---|
фр. Edmond de Goncourt | ||||
![]() | ||||
Народився |
26 травня 1822[1][2][…] Нансі, Реставрація Бурбонів[2][4] | |||
Помер |
16 липня 1896[1][2][…] (74 роки) Maison d'Alphonse Daudetd, Дравей | |||
Поховання | ||||
Країна |
![]() | |||
Діяльність | письменник, мистецтвознавець, історик, автор щоденника, літературний критик, драматург, критик | |||
Alma mater | Кондорсе | |||
Мова творів | французька[1] | |||
Роки активності | 1851[6] — 1896[6] | |||
Брати, сестри | Жуль де Гонкур[7] | |||
Автограф |
![]() | |||
Нагороди | ||||
| ||||
![]() | ||||
![]() |
Едмо́н де Гонку́р (фр. Edmond Huot de Goncourt 26 травня 1822, Нансі — 16 липня 1896 Шанрозе (сучасний Дравей) — французький письменник, відомий разом із рідним братом Жулем де Гонкуром як романіст, історик, художній критик і мемуарист.
Після смерті Жуля у 1871 році продовжив займатися літературною працею один, та видав декілька романів «Дівка Еліза» (фр. La fille Élisa, 1875), «Брати Земганно» (фр. Les frères Zemganno, 1879) — історія двох циркових акробатів; «Актриса Фостен» (фр. La Faustin, 1882) — історія, що ґрунтується на обставинах життя актриси Рашель (1821—1858).
Крім того, він видав ілюстровані монографії про Утамаро (1891) та Хокусая (1896).
За заповітом Едмона де Гонкура, складеним у 1896 році, в 1900 році було засновано «Ґонкурівську академію»[8], і 21 грудня 1903 року була вручена перша Ґонкурівська премія.
Похований на цвинтарі Монмартр.
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Едмон де Гонкур |
![]() |
Це незавершена стаття про письменника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |