Гваделупа | |||||
|
|||||
Гімн: Гімн Франції | |||||
![]() | |||||
Столиця | Бас-Тер | ||||
---|---|---|---|---|---|
Найбільше місто | Бас-Тер | ||||
Офіційні мови | |||||
Суверенна держава | ![]() | ||||
Форма правління | Заморський регіон | ||||
Президент Франції | Емманюель Макрон | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 1628 км² | ||||
Населення | |||||
- перепис 01-2020[1] | 383559 | ||||
- Густота | 250/км² | ||||
Валюта | Євро (EUR )
| ||||
Часовий пояс | ECT (UTC-04) | ||||
Коди ISO 3166 | 312 / GLP / GP | ||||
Домен | .fr | ||||
![]() | |||||
|
Гваделу́па (фр. Guadeloupe, ант. креол. Gwadloup) — заморський департамент Франції у Вест-Індії. Складається з двох головних островів Ґран-Тер (Grande-Terre — «Велика земля») і Бас-Тер (Basse Terre — «Низовинна земля»), менших островів Марі-Ґалан, Ля-Десірад і Іль-де-Санте. 22 лютого 2007 року острови Сен-Мартен і Сен-Бартельмі були виділені в окремі адміністративні одиниці.
Економіка базується на сільському господарстві, головною культурою є цукрова тростина.
Гваделупа була заселена з 300 р. до н. е. індіанським народом араваків, які займалися риболовлею і сільським господарством. Згодом острів заселили кариби, які вигнали більшу частину араваків у VIII столітті й назвали острів Карукера, що означало Острів прекрасних вод.
Під час другої подорожі в Америку Христофор Колумб став першим європейцем, який ступив на Гваделупу 14 листопада 1493. Він назвав її Санта-Марія Гваделупська Естремадурська на честь іспанського монастиря.
Французи заволоділи островом в 1635 році й винищили безліч карибів. Острів був оголошений власністю французької корони в 1674 році.
У 1674 році Гваделупа офіційно була оголошена колонією Франції. В 1666, 1691 та в 1703 роках острів неодноразово намагалися захопити англійці. В 1759 їм навіть це вдалося, але згідно з Паризьким мирним договором 1763 року Гваделупу повернули Франції.
В 1794 році, намагаючись скористатися революційними подіями у Франції, Англія знову намагалася захопити острів і навіть утримували його з 21 квітня по 2 червня. Французи відвоювали острів під командуванням комісара Конвенту Віктора Юга, який скасував рабство й озброїв їх. Таким чином вдалося вигнати англійців та рабовласників, які контролювали плантації цукрової тростини.
До 1802 року Гваделупа фактично залишалася незалежною державою, але коли знову виникла загроза вторгнення англійців, Наполеон I надіслав на острів війська і відновив рабство. Окупаційні сили винищили при встановлені свого порядку близько 10 тис. корінних мешканців. У 1805 році на острові було введено французький громадянський кодекс. Рабство на острові було скасовано повністю в 1848 році.
У 1946 році статус острова змінився на заморський департамент Франції[2].
Французький департамент Гваделупа в даний час складається з 2 округів:
До складу Гваделупи входив і ще один, третій округ — Сен-Мартен-Сен-Бартельмі, що складається з 3 кантонів і 2 комун, з числом жителів у 35 930 осіб (станом на 2006 рік). Однак 22 лютого 2007 року цей округ проголосував за вихід зі складу Гваделупи.
Острів Гваделупа складається з двох приблизно рівних за площею частин, розділених вузькою протокою. Західна частина — Бас-Тер — в перекладі з французької означає «нижня» або «низька земля». Проте всупереч цій назві Бас-Тер гористий, складається з вулканічних порід; на ньому розташований активний вулкан Суфрієр (1467 м) — найвища точка Малих Антильських островів. Гранд-Терр є, навпаки, плато висотою лише до 130 м, складається з вапняків і вулканічних туфів. Гваделупа вельми сейсмічна, особливо Бас-Тер. Острів бідний на корисні копалини — є лише сировина для виробництва будматеріалів і сірка.
ліворуч
Фізична карта Гваделупи
Клімат Гваделупи — тропічний пасатний. Характерні рівні температури (24—27 °C) і значне зволоження (1500—2000 мм опадів на рік). Дощовий сезон триває з липня по листопад. Іноді на острів в цей час обрушуються тропічні урагани. Попри рясні опади, на Гранд-Тері дуже мало постійних річок, бо вода йде в тріщини у вапняку, зате на гористому Бас-Тері річки численні й мають швидку течію. Дощову воду на острові збирають у резервуари.
Гори Бас-Тера покриті вологими лісами. За колоніальний період вони сильно порідшали від вирубок, але, втім, продовжується заготівля лісу на експорт. На Гранд-Тері ліси вже майже повністю вирубані.
Тваринний світ Гваделупи бідний і представлений в основному птахами, ящірками і дрібними гризунами. У 1880 році на Гваделупу були завезені мангусти — для знищення щурів, котрі псували посадки цукрового очерету. Мангусти швидко розмножилися, знищили більшу частину щурів, але водночас завдали великої шкоди фауні острова — птахам і дрібним тваринам.
Морські води навколо Гваделупи багаті рибою, ракоподібними та молюсками.
Зміна чисельності населення
Ґранд-Бур — головне місто на острові Марі-Ґалан, Гваделупа
Острів Іль-де-Санте, Гваделупа
Рік | 1664 | 1789 | 1879 | 1961 | 1967 | 1974 | 1982 | 1990 | 1999 | 2006 | 2010 |
Населення | 11437 | 106593 | 174231 | 276545 | 305312 | 315848 | 317269 | 353431 | 386566 | 400736 | 403355 |
№ | Регіон | Населення | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Лез-Абім Баї-Мао |
1 | Лез-Абім | Гваделупа | 63 058 | Ле-Гозьє Петі-Бур | ||||
2 | Баї-Мао | Гваделупа | 30 551 | ||||||
3 | Ле-Гозьє | Гваделупа | 28 698 | ||||||
4 | Петі-Бур | Гваделупа | 24 994 | ||||||
5 | Сент-Ан | Гваделупа | 22 859 | ||||||
6 | Ле-Муль | Гваделупа | 22 692 | ||||||
7 | Сент-Роз | Гваделупа | 20 192 | ||||||
8 | Капестерр-Бель-О | Гваделупа | 19 821 | ||||||
9 | Пуент-а-Пітр | Гваделупа | 18 264 | ||||||
10 | Ламантен | Гваделупа | 14 891 |
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гваделупа |
![]() |
Це незавершена стаття з географії Гваделупи. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
|
|
|