13 липня — 194-й день року (195-й у високосні роки) в григоріанському календарі. До кінця року залишається 171 день.
Цей день в історії: 12 липня—13 липня—14 липня
Свята і пам'ятні дні[ред. | ред. код]
Італія: Фестиваль Сан-Фермін. (з 7 по 14 липня)
Казахстан: День Комітету національної безпеки Казахстану.
Сербія: День міжнародного визнання Сербії
США:
Чорногорія: День державності Чорногорії. (1878)
Японія: Свято Бон. (день пам'яті покійних) (до 16 липня)
Пакистан: День мучеників Кашміру. (1931)
Аргентина:
- День працівників електроенергетики. (Día del Trabajador de la Energía Eléctrica)
- Національний день телекомунікацій. (Día Nacional de las Telecomunicaciones (1992)
- Католицизм
- Православ'я
- Собор славних і всехвальних 12 апостолів: Петра Першоверховного, Андрія Первозваного, Іакова Зеведеєва, Івана Богослова, Пилипа, Варфоломія, Фоми, Матвія, Якова Алфеєва, Тадея, Симона Кананіта, а також апостола Маттія;
- Бахаїзм
- ✙ Православні: Андрій, Іван, Петро, Пилип
- ✝ Католицькі: Ернест, Якуб
- 1260 — Відбулася битва біля озера Дурбе. Армія Тевтонського Ордена зазнала найбільшої поразки в XIII столітті (150 лицарів загинули) від військ жемайтів.
- 1728 — Данський морський офіцер на російській військово-морській службі Вітус Беринг вирушив в плавання з Камчатки на північ для відкриття протоки між Америкою і Азією
- 1772 — Британський мореплавець Джеймс Кук почав перше в історії навколосвітнє плавання із заходу на схід.
- 1837 — Королева Вікторія переїхала в Букінгемський палац, який став основною резиденцією королів Великої Британії.
- 1839 — Грошова реформа в Російській імперії, здійснена міністром фінансів Є. Ф. Канкріним: введення розрахунку на срібло шляхом девальвації.
- 1841 — Укладення конвенції між Російською імперією, Великою Британією, Королівством Франція, Королівством Пруссія і Османською імперією про заборону військовим суднам іноземних держав входити в протоки Босфор і Дарданелли.
- 1870 — Князь Отто фон Бісмарк, розіславши з Бад-Емса по дворах Європи телеграму з складеним ним в принизливому для Французької імперії дусі комюніке про минулі в цьому німецькому містечку переговори прусського короля Вільгельма I з французьким посланцем Вінсентом Бенедетті, здійснив свою знамениту і підступну провокацію, що увійшла до історії як «Емська депеша». Через 6 днів Французька імперія оголосила Королівству Пруссія війну, в якій вже в січні 1871 року зазнала поразки.
- 1885 — В Амстердамі відкритий Державний музей.
- 1897 — Гульєльмо Марконі отримав патент на радіо.
- 1908 — У Лондоні відкрилися IV Олімпійські ігри, де вперше взяли участь жінки
- 1920 — Створене товариство Червоного Хреста України.
- 1923 — Британський парламент схвалив внесений леді Астор закон, що забороняв продаж алкоголю особам, молодшим 18 років.
- 1930 — Початок першого чемпіонату світу з футболу в Уругваї.
- 1938 — Перший телетеатр відкрився в Бостоні. За 25 центів 200 глядачів могли протягом 45 хвилин спостерігати за шоу з піснями і танцями. Сама вистава відбувалась поверхом вище і передавалася вниз за допомогою телебачення.
- 1939 — Френк Сінатра записав свою першу платівку з піснею «From the Bottom of My Heart».
- 1944 — Завершення наймасштабнішої повітряно-десантної операції американсько-британських військ під час Другої світової війни — операції «Оверлорд» (висадка в Нормандії).
- 1944 — Початок битви під Бродами (між 13-м корпусом 4-ї танкової армії Вермахту, до складу якого входила дивізія СС «Галичина», та радянськими військами 1-го Українського фронту).
- 1947 — У Парижі міністри закордонних справ європейських країн погодилися прийняти план відновлення Європи, запропонований держсекретарем США Джорджем Маршаллом. Від участі в конференції відмовилися країни радянського блоку і Фінляндія, але пропозиція їм приєднатися до плану пізніше залишалася в силі.
- 1949 — Папа Римський Пій XII оголосив, що будь-який католик, який свідомо і добровільно вступив в лави компартії або іншим чином підтримує її, буде відлучений від церкви.
- 1951 — В Лондоні закладенням першого каменя королевою Єлизаветою II почалося будівництво будівлі Королівського Національного Театру.
- 1956 — Закладений наріжний камінь «Кармеліта», першого на Близькому Сході метрополітену, розташованого в місті Хайфа, Ізраїль.
- 1964 — Китайська Народна Республіка звинуватила Хрущова у капіталістичних методах керування країною.
- 1966 — На екрани США вийшов фільм «Як украсти мільйон» з Одрі Гепберн і Пітером О'тулом в головних ролях.
- 1973 — Виходить перший альбом гурту «Queen».
- 1985
- 1993 — У бою на 12-ій заставі Московського погранзагону (Таджикистан) загинуло 25 російських прикордонників.
Дивись також Категорія:Народились 13 липня
- 1527 — Джон Ді, англійський математик і географ, королівський астролог, перший перекладач англійською мовою Евклідової «Геометрії» (†1609).
- 1590 — Климент X (у світі Еміліо Бонавентура Альтьєрі), Папа римський (1670—76; †1676).
- 1608 — Фердинанд III Габсбург, імператор Священної римської імперії (із 1625 — король Угорщини, з 1627 — Чехії; †1657).
- 1773 — Ваккенродер Вільгельм Генріх, німецький письменник (†1798).
- 1808 — Патріс де Мак-Магон, президент Франції у 1873—79, маршал, герцог, який придушив Паризьку комуну.
- 1813 — Феофіл ван Гансен, австрійський архітектор данського походження, відомий своїми неокласичними проєктами у Відні та Афінах
- 1814 — Бханубхакта Ачарія, поет, реформатор непалі.
- 1826 — Станіслао Канніццаро, італійський учений, засновник сучасної хімії, розмежував поняття «атом» і «молекула» (†1910).
- 1841 — Вагнер Отто, австрійський архітектор, майстер стилю модерн, основоположник сучасної європейської архітектури (†1918).
- 1874 — Марко Черемшина, український письменник.
- 1918 — Альберто Аскарі, італійський гонщик Формули-1, чемпіон світу у «Формулі-1» 1952 і 1953 (†1955).
- 1919 — Хао Боцунь, китайський, тайванський генерал і політик, голова уряду Тайваня.
- 1922 — Марія Виноградова, кіноактриса (†1995).
- 1923 — Михайло Пуговкін, радянський кіноактор («Весілля в Малинівці», «Спортлото-82», «Іван Васильович змінює професію»).
- 1925 — Раїса Сергієнко, українська співачка (лірико-драматичне сопрано; †1987).
- 1933 — Олександр Канерштейн, радянський і український композитор, педагог, піаніст (†2005).
- 1934 — Воле Шоїнка, нігерійський письменник, лауреат Нобелівської премії 1986 року «за створення театру величезної культурної перспективи і поезії».
- 1938 — Мирослав Скорик, український композитор і музикознавець, Герой України, лавреат Шевченківської премії.
- 1939 — Мовчан Павло Михайлович, український письменник, народний депутат України.
- 1940 — Іван Сокульський, український поет, правозахисник, громадський діяч, член Української гельсінської групи з 1979, один із засновників НРУ та УРП на Дніпропетровщині (†1992).
- 1940 — Патрік Стюарт, американський актор.
- 1940 — Йосип Джунь, доктор фіз.-мат. наук
- 1941 — Ігор Кульчицький, радянський футболіст.
- 1941 — Перрен Жак (справжнє прізвище Сімоне), французький актор, режисер, кінопродюсер («Слідчий», «Тінь»).
- 1942 — Гаррісон Форд, американський актор («Зоряні війни», «Індіана Джонс», «Літак президента», «Втікач»).
- 1944 — Ерне Рубік, угорський винахідник; найвідоміший винахід — кубик Рубика.
- 1946 — Чіч Марін, американський кіноактор.
- 1951 — Пекарчик Марек, польський рок-вокаліст, лідер гурту «TSA».
- 1956 — Мендоза Марк, бас-гітарист американського гурту «Twisted Sister».
- 1957 — Тьєрі Бутсен, бельгійський автогонщик, пілот Формули-1.
- 1957 — Кроу Камерон, американський кіноежисер.
- 1963 — Вадим Козаченко, співак.
- 1967 — Бенні Бенассі, італійський діджей.
- 1974 — Ярно Труллі, італійський автогонщик, пілот Формули-1.
- 1976 — Олег Сенцов, український кінорежисер, сценарист та письменник, громадський активіст.
- 1983 — Лю Сян, китайський легкоатлет.
- 1988 — Хе Пінпін, найменша людина у світі, зростом трохи більше 74 сантиметрів (†2010).
- 1993 — Натан Ло, студентський активіст і політик у Гонконзі.
Дивись також Категорія:Померли 13 липня
- 939 — Лев VII, 127. папа Римський (3 січня 936 — 13 липня 939).
- 982 — Ландульф IV, князь Беневентський і князь Капуанський
- 1024 — Генріх II Святий, німецький цісар (*973).
- 1762 — Джеймс Бредлі, британський астроном (*1693).
- 1854 — Аббас I Хільмі, єгипетський віце-король, внук Мегемеда-Алі.
- 1868 — Тишкевич Костянтин, білоруський археолог (*1806).
- 1896 — Фрідріх Авґуст Кекуле фон Страдоніц, німецький хімік (*1829).
- 1912 — Марк-Еміль Руше, швейцарський політик.
- 1921 — Габрієль Ліппман, французький фізик, лауреат Нобелівської премії 1908 року за розробку методу кольорової фотографії, заснованого на інтерференції світла; отримав першу кольорову фотографію сонячного спектру.
- 1923 — Хамерік Асгер, данський композитор, диригент (*1843).
- 1924 — Кідстон Роберт, британський палеоботанік (*1852).
- 1924 — Альфред Маршалл, британський економіст (*1842).
- 1929 — Костянтин Арабажин, латвійський, російський і український літературознавець, журналіст, письменник (*1866).
- 1931 — Володимир Арциховський, радянський ботанік, фізіолог рослин (*1876).
- 1937 — Михайло Бойчук, український художник, маляр-монументаліст, лідер групи «бойчукістів» (*1882), жертва сталінського терору
- 1937 — Іван Липківський, український художник, представник школи «бойчукістів». Син українського релігійного діяча Василя Липківського. Обидва розстріляні органами НКВС СРСР.
- 1937 — Іван Орел-Орленко, український художник, представник школи «бойчукістів». Директор Харківського дому архітектора, жертва сталінського терору.
- 1937 — Іван Падалка, український художник та педагог. Учень Опанаса Сластіона та Михайла Бойчука, жертва сталінського терору.
- 1937 — Василь Седляр, український маляр-монументаліст, графік, художній критик, педагог, належав до групи «бойчукістів» (*1899), жертва сталінського терору.
- 1937 — Сеґундо Компей, кубинський фольк-музикант, член «Buena Vista Social Club» (*1907).
- 1945 — Алла Назімова (справжнє ім'я Аделаїда Левентон), американська актриса і продюсер російського походження, близька подруга Рудольфо Валентино (*1879).
- 1951 — Арнольд Шенберг, австрійський композитор, модерніст («Що уцілів з Варшави»; *1874).
- 1954 — Фріда Кало, мексиканська художниця (*1901).
- 1956 — Захаров Володимир Григорович, композитор, народний артист СРСР (*1901).
- 1956 — Володимип Левицький, український математик, доктор філософії (*1872).
- 1965 — Антон Вальтер, український фізик, академік АН УРСР; 1932 року спільно з К. Д. Синельниковим, О. І. Лейпунським і Г. Д. Латишевим уперше в СРСР здійснив розщеплення атомного ядра штучно прискореними частинками.
- 1974 — Патрік Блекетт, британський фізик (* 1897).
- 1996 — Браян Артур Селлік — британський анестезіолог.
- 2008 — Броніслав Геремек, польський історик і політик (*1932).
- 2014 — Лорін Маазель, американський диригент і скрипаль.
- 2017 — Лю Сяобо, китайський правозахисник, Лауреат Нобелівської премії миру.
Цей день в історії: 12 липня—13 липня—14 липня
