серпень
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31  
2024 рік
Мініатюра Серпень з «Розкішного часослова герцога Беррійського».
Берег Богу в серпні
Жнива на Україні. Микола Пимоненко, 1896.
Се́рпень у підніжжя Говерли
Се́рпень у підніжжя Говерли
Се́рпневі дні на Орілі
Се́рпневі дні на Орілі
Се́рпневі сюжети літа
Се́рпневі сюжети літа
Се́рпневі дні на Шацьких озерах
Се́рпневі дні на Шацьких озерах
Се́рпнева прохолода Карпат
Се́рпнева прохолода Карпат
Серпнева мелодія Карпат
Серпнева мелодія Карпат

Се́рпень — восьмий місяць року в юліанському та григоріанському календарях[1]. Один із семи місяців, що налічують 31 день.

Назва[ред. | ред. код]

Українська назва утворена від слова «серп» — знаряддя, яким ще в давнину жали зернові, і означає «місяць серпа, жнив»[2]. Можливо, саме прасл. *sьrpьnь було первісною назвою місяця в давньослов'янському календарі[3]. Співзвучні назви вживаються в польській (sierpień), чеській (srpen) і словенській (veliki srpan) мовах. У хорватській мові слово srpanj позначає липень, тоді як у словенській він називається mali srpan. Жниварський смисл мають також назви серпня в інших споріднених мовах: біл. жнівень, в.-луж. žnjenc, лит. rugpjūtis (дослівно «житні жнива»). Сучасна назва місяця трапляється в руських стародруках XVI—XVII століть, у написаннях: серпень[a], сръпень[b], серпев[c].

У давньоруських писемних джерелах серпень згадується як заревъ[7][8]. Це наймення пов'язане з початком періоду оленячого гону, ознакою якого є характерний для цих тварин рев[7]. Подібна назва місяця досі побутує в чеській мові (září)[9]. В українських діалектах засвідчені й інші народні назви: ки́вень, ки́вотень (від того, що тварини від надокучливих комах кивають головою), хлібосо́л / хлібочо́л, жни́вець, горо́дник, спа́сівець, зорни́чник[10] / зоряни́чник, а також: ко́пень[11] (від того, що на полях вже з'являлися копи жита), густи́р, бари́льник, прибери́ха-припаси́ха[12], ильовіць, илевий / елевей[13].

У багатьох мовах світу назви серпня походять з лат. Augustus. Це наймення він дістав у 8 році до н. е. на честь першого римського імператора Октавіана Августа. Нова назва замінила ранішу Sextilis, тобто — «шостий місяць» (оскільки першим місяцем року вважався березень).

Кліматична характеристика в Україні[ред. | ред. код]

Середня місячна температура серпня становить 17—20 °С, у південних та південно-східних областях місцями 21—23 °С, у Карпатах та горах Криму — 11—16 °С. Абсолютний максимум температури сягає 35—41 °С, у гірських районах переважно 26—34 °С. Історичний максимум температури (40,7 °С) зафіксовано в 1971 р. у м. Сарата. Абсолютний мінімум становить 0—7 °С, на півдні — до 11 °С, у західних, північних, східних та Запорізькій областях місцями мінус 1—2 °С. Історичний мінімум (мінус 2,3 °С) спостерігався в 1966 р. у м. Дружба. Заморозки на поверхні ґрунту бувають у кінці місяця, окрім більшості центральних, південних областей та Криму. Середня місячна кількість опадів становить 27—59 мм у південних областях та в Криму, на решті території — 35—76 мм, у Карпатах та на Прикарпатті — 81—145 мм[14].

Прислів'я[ред. | ред. код]

Свята і пам'ятні дні[ред. | ред. код]

Релігія[ред. | ред. код]

Християнство[ред. | ред. код]

Офіційні в Україні[ред. | ред. код]

Рухомі[ред. | ред. код]

Інші[ред. | ред. код]

Коментарі[ред. | ред. код]

  1. А саме:
    • Анфологіон. Київ, 1619:
      • Назва сръпень вживається поряд із заревъ[6];
    • Устав молитв. Львів, 1670:
      • Таке написання є помилкою, що спричинена неправильним прочитанням слова в рукописі[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Серпень // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Серпень // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — С. 221. — ISBN 966-00-0785-X.
  3. Šaur, Vladimír. Příspěvek k rekonstrukci praslovanských názvů měsíců // Sborník prací Filozofické fakulty brněnské univerzity. A, Řada jazykovědná. — Brno : Masarykova univerzita, Filozofická fakulta, 1972. — Т. 21. — С. 67—78.
  4. Скарына Ф. Творы : Прадмовы, сказанні, пасляслоўі, акафісты, пасхалія / Уступ. арт., падрыхт. тэкстаў, камент., слоўнік А. Ф. Коршунава, паказальнікі А. Ф. Коршунава, В. А. Чамярыцкага. — Мн. : Навука і тэхніка, 1990. — 207 с. — ISBN 5-343-00151-3.
  5. Сборникъ снимковъ съ славяно-русскихъ старопечатныхъ изданій : Матеріалы для исторіи славянскаго книгопечатанія / Составилъ С. Л. Пташицкій. — СПб., 1895. — Ч. I : XV и XVI вѣкъ. — Табл. XXI, XXII.
  6. а б в Шустова Ю. Э. Славянские названия месяцев в украинских печатных кни­гах конца XVI—XVII в. // Междисциплинарность: Что от историка требует, что дает и чего лишает? : сб. тр. междунар. науч. конф. «Стены и мосты: меж­дис­циплинарные подходы в исторических исследованиях». — М., 2019. — С. 229—239.
  7. а б Назви часових понять // Давньоруська спадщина в лексиці української мови / В. В. Німчук ; АН України, Ін-т укр. мови. — К. : Наукова думка, 1992. — С. 55—58. — 412 с. — ISBN 5-12-000639-6.
  8. Заревъ // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Трудъ И. И. Срезневскаго. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 1. — С. 943.
  9. Kebrle Vojtěch. Česká jména měsíců, jejich význam a původ // Naše řeč : журнал. — 1939. — Вип. 23. — С. 3. — ISSN 0027-8203.(чес.)
  10. Серпень // Знаки української етнокультури: Словник-довідник / Жайворонок В. В. — К. : Довіра, 2006. — С. 535—536.
  11. Володимир Шухевич. Гуцульщина [т.4], с. 3
  12. Серпень // Місяцелік. Український народний календар / В. Т. Скуратівський. — К. : Мистецтво, 1993. — С. 102. — 208 с. — ISBN 5-7715-0432-7.
  13. Hołyńska-Baranowa, Tatiana. Ukraińskie nazwy miesięcy na tle ogólnosłowiańskim. — Wrocław : Wydawnictwo polskiej akademii nauk, 1969.
  14. Коротка кліматична характеристика серпня. betaren.ua. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 1 жовтня 2021. 
  15. Календар офіційних свят в Україні. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 7 листопада 2021. 

Див. також[ред. | ред. код]


Час Це незавершена стаття про час.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.