жовтень
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
  1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31      
2024 рік
Жовтень
Жовтневий день. Вінслоу Гомер, 1889.
Мініатюра Жовтень з «Розкішного часослова герцога Беррійського».
Жовтень в с. Капустинці

Жо́втень — десятий місяць року в юліанському та григоріанському календарях[1]. Один із семи місяців, що налічують 31 день.

Назва[ред. | ред. код]

Назва «жовтень» пов'язана з часом жовтіння листя і серед слов'янських мов побутує тільки в українській. У руських стародруках XVI—XVII століть місяць згадується під найменням паздерник(ъ)[a][4]. Ця назва вважається запозиченою з пол. październik і походить од пол. paździerze («костриця», «паздір»)[5]. У цей час переробляли льон та коноплі — отіпа́ли стебла, відділяючи кострицю від волокна. Аналогічне походження має білоруська назва жовтня — кастрычнік, калькована з полонізму паздзернік[6].

У Крилоському Євангелії 1144 р. місяць згадується як: октѧбрь, рекомꙑи листопадъ[b]. Остання назва трапляється також у ранніх староукраїнських джерелах[c], зокрема в оглаві до Анфологіону, виданого Памвом Бериндою 1619 року[3][9]. За даними «Словаря української мови» Б. Грінченка, ще на початку XX ст. на більшій частині України десятий місяць року називали листопадом[10], у той час як дев'ятий місяць, нині відомий як вересень, іменувався жовтнем[11]. Сучасне значення згаданих слів походить із західноукраїнської літературної практики.

З характерними погодними умовами пов'язані й інші народні назви жовтня: листобі́й, древопи́лень, передзи́мник, весі́льник[12] (після закінчення пори польових робіт і обмолоту хліба наставав час весіль — традиційно на Покрову[13]), а також: гря́зень, хму́рень, листопа́дник, зазимник[14], рі́сень (від діал. рісни́й — «багатий», «густий»)[15].

Назви жовтня в більшості мов походять од лат. October, утвореного від числівника octo («вісім»): у римському календарі рік починався в березні, тому жовтень був восьмим місяцем.

Кліматична характеристика в Україні[ред. | ред. код]

Середня місячна температура повітря в жовтні не перевищує 7 °C на півночі, 10 °C на південному сході, а на Південному узбережжі Криму досягає 14 °С. Абсолютний мінімум температури (мінус 22,6 °C) зафіксовано в 1920 р. у м. Золотоноша, у Криму — мінус 7,5 °C у 1920 р. (м. Севастополь). Абсолютний максимум температури (35,3 °C) спостерігався в 1952 р. у м. Клепиніне.

У жовтні по всій території України виникають заморозки, що найраніше починаються в долинах Українських Карпат (у кінці вересня). На півночі та в центрі заморозки бувають на початку жовтня, на півдні відмічаються в другій декаді, на узбережжі морів — наприкінці жовтня і на початку листопада. Середня кількість опадів становить на півдні 24—27 мм, на решті території України — 32—38 мм, у західних областях та на Закарпатті — 43—56 мм[16].

Прислів'я[ред. | ред. код]

ФОТО[ред. | ред. код]

Свята і пам'ятні дні[ред. | ред. код]

Християнство[ред. | ред. код]

Офіційні в Україні[ред. | ред. код]

Рухомі[ред. | ред. код]

Інші[ред. | ред. код]

Рухомі[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Коментарі[ред. | ред. код]

  1. А саме:
  2. Оригінальний місяцеслов втрачено, наявний укладено наприкінці XIII — початку XIV століть.
  3. А саме:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Жовтень // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Сборник снимков c славяно-русских старопечатных изданий. Часть І. XV и XVI век. Составил С. Л. Пташицкий. СПб., 1895, табл. XXI, XXII.
  3. а б Шустова Ю. Э. Славянские названия месяцев в украинских печатных кни­гах конца XVI—XVII в. // Междисциплинарность: Что от историка требует, что дает и чего лишает? : сб. тр. междунар. науч. конф. «Стены и мосты: меж­дис­циплинарные подходы в исторических исследованиях». — М., 2019. — С. 229—239.
  4. Паздерник // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — С. 87.
  5. Паздерник // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  6. Этымалагічны слоўнік беларускай мовы. / Рэд. В. У. Мартынаў, Г. А. Цыхун, Р. М. Малько. — Менск: Акадэмія навук БССР; Беларуская навука, 1978—2010.
  7. Скарына Ф. Творы: Прадмовы, сказанні, пасляслоўі, акафісты, пасхалія / Уступ. арт., падрыхт. тэкстаў, камент., слоўнік А. Ф. Коршунава, паказальнікі А. Ф. Коршунава, В. А. Чамярыцкага. — Мн. : Навука і тэхніка, 1990. — 207 с. — ISBN 5-343-00151-3.
  8. Листопадъ // Словник української мови XVI — першої половини XVII ст. Випуск 16 (Легкомыслность — Лѧчи) / Відп. ред. Д. Гринчишин, М. Чікало; Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. — Львів, 2013. — С. 47.
  9. Анфологіон. — Київ: Друкарня Києво-Печерської лаври, 1619. — 1048 с.
  10. Листопад // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  11. Жовтень І // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  12. Жовтень // Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К. : Довіра, 2006. — С. 224.
  13. Жовтень-весільник — Олександр Токар. otokar.com.ua. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 18 листопада 2021. 
  14. Жовтень // Місяцелік. Український народний календар / В. Т. Скуратівський. — Київ: Мистецтво, 1993. — С. 128. — 208 с. — ISBN 5-7715-0432-7.
  15. Hołyńska-Baranowa, Tatiana. Ukraińskie nazwy miesięcy na tle ogólnosłowiańskim. — Wrocław : Wydawnictwo polskiej akademii nauk, 1969.
  16. Коротка кліматична характеристика жовтня. betaren.ua. Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 28 вересня 2021. 
  17. Календар офіційних свят в Україні. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021.