36-та окрема мотострілецька бригада
(2009—дотепер)

131-ша мотострілецька дивізія
(2001—2009)


131-ша кулеметно-артилерійська дивізія
(1992—2001)
рос. 36-я отдельная гвардейская мотострелковая Лозовская Краснознамённая бригада
КраїнаРосія Росія
Вид Сухопутні війська РФ
У складі
 29 ЗА
Штабм. Борзя, Забайкальський край
НагородиРосійська гвардія Орден Червоного Прапора
Звання«Лозівська»
Командування
Поточний
командувач
гвардії підполковник
Кузьменко Володимир Олегович

Медіафайли на Вікісховищі

36-та окрема гвардійська мотострілецька Лозівська Червонопрапорна бригада (36 ОМСБр, в/ч 06705) — мотострілецьке з'єднання в складі Сухопутних військ Збройних сил Російської Федерації. Пункт постійної дислокації — м. Борзя Забайкальського краю. Перебуває у складі 29-ї загальновійськової армії Східного військового округу.[1]

Історія

[ред. | ред. код]

У травні 1992 року 131-ша гвардійська кулеметно-артилерійська дивізія Радянської армії ввійшла до складу Збройних сил Російської Федерації, а окремі частини дивізії та її управління були передислоковані в с. Ясна Олов'яннинського району Читинської області. Дивізія продовжила знаходитись в складі я 55-го армійського корпусу Забайкальського військового округу.

21 червня 1993 року був розформований 77-й окремий ракетний дивізіон (в/ч 52503).

У серпні 2001 року дивізія згідно з директивою ГШ ЗС РФ від 30.11.2000 року переформована в мотострілецьку дивізію зі збереженням почесних найменувань і нагород з місцем дислокація смт. Ясная, м. Борзя і с. Досатуй.

В 2002 році із складу дивізії був виведений 113-й мотострілецький полк. Взамін в штат дивізії був включений 272-й мотострілецький полк.

З червня 2009 дивізія переформована на 36-му окрему гвардійську мотострілецьку бригаду зі збереженням за нею всіх бойових регалій, бойової слави й традицій.

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]

3—4 квітня 2022 року низка українських джерел з посиланням на спецслужби назвала підрозділи Збройних сил Росії, які вчиняли воєнні злочини під час окупації населених пунктів під Києвом. 36-та бригада окупувала район м. Бородянка.[2][3]

Див. також: Масові вбивства в Бородянці

20 лютого 2024 року ЗСУ завдали удару двома ракетами HIMARS по полігону біля села Трудівське в момент шикування на ньому військовослужбовців бригади. Під удар потрапила 4, 5 та 6-та роти бригади, за різними оцінками, внаслідок удару загинуло понад 60 вояків включно із командиром бригади[4][5][6][7].

Традиції

[ред. | ред. код]

Бригада знаходиться під опікою Нерчинської єпархії РПЦ[8]

Структура

[ред. | ред. код]

На озброєнні бригади: Т-72Б1, БМП-2, 2С3, Град, МТ-12, Штурм-С, Шилка, Тунгуска, Стріла-10, Голка, Бук-М1.[9]

Командири

[ред. | ред. код]

Втрати

[ред. | ред. код]

Із відкритих джерел відомі деякі втрати бригади:

Докладніше: Втрати 36-ї окремої мотострілецької бригади (РФ)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Войсковая часть 06705 (36-я отдельная мотострелковая бригада). Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 11 січня 2020.
  2. Українські спецслужби назвали відповідальних за воєнні злочини на Чернігівщині та Київщині. 24 Канал (укр.). Процитовано 8 червня 2022.
  3. Хто розстрілював мирних людей на Київщині та Чернігівщині: перелік підрозділів військ РФ. Апостроф (укр.). Процитовано 8 червня 2022.
  4. Внаслідок удару з HIMARS по шикуванню військових РФ під Волновахою вбитий командир 36-ї ОМБр ЗС РФ: з’явилося відео похорону. novynarnia.com (укр.). 2 березня 2024. Процитовано 2 березня 2024.
  5. Не менее 68 российских военных погибли после удара ВСУ по полигону в «ДНР». «Важные истории» верифицировали список погибших. Важные истории. 22.02.2024. Процитовано 22 лютого 2024.
  6. При ударе по полигону под Волновахой могли погибнуть десятки российских военных. Что известно. BBC News Русская служба (рос.). 21 лютого 2024. Процитовано 21 лютого 2024.
  7. Украина ударила ракетой по выстроенной для встречи генерала группе российских военных. Погибли десятки человек. Русская служба The Moscow Times (рос.). 21 лютого 2024. Процитовано 21 лютого 2024.
  8. 36-я мотострелковая бригада — особое попечение епархии.
  9. Виктор Литовкин. Мастерство ускоренного вызревания, Независимое военное обозрение (01.04.2011).
  10. Кати Бородянки: військові злочини в місті чинила бригада з Забайкалля. Архів оригіналу за 5 квітня 2022. Процитовано 25 квітня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]