Чернівці

теми для індексування пошуку
reklama
Повідомлень: 40
З нами з: Сер січня 19, 2022 4:26 pm

Соборна площа

Повідомлення reklama » Вів січня 25, 2022 10:44 am

Соборна площа розташована у центрі Чернівців і є однією з найдавніших та найбільших у місті. За роки свого існування вона кілька разів змінювала назву, а свою сучасну отримала через розташований тут кафедральний собор. Щороку на площі встановлюють новорічну ялинку, відкривають різдвяний ярмарок, а також проводять різноманітні концерти. Окрім своєї історичної й культурної важливості, Соборна площа також є найвищою точкою міста.

Історія сучасної Соборної площі розпочалася із її західної частини, на якій 1786 року взялися торгувати худобою. Згодом тут стали продавати деревину, через що площу назвали Дерев'яною. Найдавнішою будівлею на майдані є Карний суд, який з'явився 1819 року. Згодом тут збудували в'язницю, і довгий час площу називали Кримінальною. 1875 року площа отримала ім'я Аустрія пляц на честь сотої річниці австрійського правління на Буковині. З цієї нагоди тут встановили восьмиметрову скульптуру Австрії авторства Карла Пекарі. Монумент містяни одразу охрестили Марією Терезією – за іменем австрійської імператриці, на яку вона була схожа. Пам'ятник зруйнували після Першої Світової війни, його рештки вдалося віднайти лише 2003 року. У мерії Чернівців оголошено архітектурний конкурс на найкращу проектну пропозицію комплексної реконструкції площі Соборної, проте жоден із запропонованих проектів ще не реалізували.
Зображення

reklama
Повідомлень: 40
З нами з: Сер січня 19, 2022 4:26 pm

Як змінювалися назви вулиць у Чернівцях

Повідомлення reklama » Вів січня 25, 2022 10:57 am

Вулиці перейменовували з приходом нової влади

Перейменування вулиць – тема актуальна у всі часи. Як і сто-двісті років тому вулиці у Чернівцях перейменовували з приходом нової влади на буковинські землі, а за часів незалежної України декотрим вулицям повернули історичні назви.

На час входження Буковини до складу Австрії у Чернівцях таких понять як вулиці не існувало, пише у книжці «Чернівці. Історія і сучасність» Марія Никирса. Тоді вживали терміни «дорога, що веде з міста на Горечу», «дорога на Рошу», «дорога на Клокучку», «дорога на царину» та інші.

Найстаріші вулиці міста мали назви, пов’язані з професією їхніх мешканців. Наприклад, «Кушнірська», «Годинникарів», «Кам’яна», «М’ясників» тощо. Або ж через те, які там були розміщені будівлі й архітектурні споруди, зокрема Синагоги, Фонтанна, Шкільна, Поштова, Мостова, Кринична. Пізніше також називали вулиці за цим принципом, наприклад, вулиця Ратушна, Крайової палати, Єпископська, Садова, Гімназійна, Старовокзальна, Університетська, Кафедральна та інші.

Також вулиці вказували напрямок, скажімо, Львівська, Молодіївська, Цуринська, Великокучурівська, Семигородська, Руська.

Називали вулиці на честь австрійських цісарів та членів їхніх родин. Скажімо Марії Терезії, Франца, Йосипа, Кароліни, Стефанії. Також називали за прізвищами крайових президентів, голів Буковинського сейму, бургосмістрів, почесних громадян міста, визначних письменників, наприклад, Амброза, Барлеона, Гормузакі, Гакмана, Кохановського, Василька, Мустаци тощо.

Після входження Буковини до королівської Румунії лише декотрі вулиці зберегли свої назви. Активно перейменовували вулиці в радянський час, зокрема з 1944 року.

Відтак назви вулиць змінювали перед круглими датами радянських свят.

У період незалежності України частині вулиць повернули історичні назви. Це такі як Головна, Вірменська, Кафедральна, Турецька, Університетська, Шкільна. Деякі перейменували на честь відомих гетьманів, діячів церкви, відомих краян: Петра Сагайдачного, Дмитра Вишневецького, Михайла Грушевського, Володимира Винниченка, Андрея Шептицького та інші.

То ж, як називалися головні магістралі Чернівців, про які згадують дослідники та історики, читайте.
Зображення

reklama
Повідомлень: 40
З нами з: Сер січня 19, 2022 4:26 pm

Вулиця Головна

Повідомлення reklama » Вів січня 25, 2022 10:58 am

Колись складалася із чотирьох вулиць.

Найстаріша її частина ще до входження Буковини до складу Австрії мала назву «Львівська». Згодом перейменували на Ейнценберга, йдеться у книжці «Чернівці. Документальні нариси з історії вулиць і площ» Марії Никирси.

Від Ринкової площі (Центральної) на південь вела Кучурівська дорога. Пізніше її назвали Великокучурівською вулицею. Згодом частина вулиці, де нині знаходиться міська рада, отримала назву Ратушна (Rathausgasse). Вулиця піднімалася до Дров’яної площі (нині Соборна).

Вулиця Ратушна виникла наприкінці XVIII ст. За визначенням Р. Ф. Кайндля, «1787 року тут було вільне місце для забудови». Вулицю так назвали після введення в експлуатацію ратуші. А 1918 року її перейменували на Реджіна Марія.

4 серпня 1944-го, згідно із рішенням Чернівецької міської ради, вулицю перейменували на ім. Леніна.

Частина вулиці Головної від приміщення гімназії №2 і до парку Шевченка до кінця XIX ст. називалася Семигородською. З кінця 1918 року до середини 1940 її перейменували на Штефана Великого. У радянські часи вона мала назву Сталіна, відтак її перейменували на Леніна.

Частина вулиці Головної (від парку ім. Шевченка до проспекту Незалежності) в румунський період мала назву Трансильванії. В радянські часи її перейменували на Сталіна, відтак – Леніна.

24 вересня 1991 року, згідно із рішенням виконкому Чернівецької міської ради, вулицю Леніна перейменували на Головну.
Востаннє редагувалось Вів січня 25, 2022 11:08 am користувачем reklama, всього редагувалось 2 разів.
Зображення

reklama
Повідомлень: 40
З нами з: Сер січня 19, 2022 4:26 pm

Вулиця Шкільна

Повідомлення reklama » Вів січня 25, 2022 10:58 am

Вулиця Шкільна починалась дещо вище перетину вулиць Головної та Шолом-Алейхема. На сьогоднішній день триспоруди цієї вулиці, згідно з розпорядженням представника Президента України No 161 від 23-го березня 1994 року, віднесені до пам’яток архітектури місцевого значення: це будинок No 31 –колишній генеральський будинок( раніше він належав довулиці Енценберга (нині Головна), будинок No 2 у якому зараз розміщена школа No 41 та житловий будинок No 14

Вулиця Шкільна починалась дещо вище перетину вулиць Головної та Шолом-Алейхема. На сьогоднішній день триспоруди цієї вулиці, згідно з розпорядженням представника Президента України No 161 від 23-го березня 1994 року, віднесені до пам’яток архітектури місцевого значення : це будинок No 31 –колишній генеральський будинок( раніше він належав довулиці Енценберга (нині Головна), будинок No 2 у якому зараз розміщена школа No 41 та житловий будинок No 14.В перші роки входження краю до складу Австрії вулиця починалась з площі Святого Хреста, де півколом розміщувалися адміністративні споруди, які трохи перекривали початок вулиці.

Одразу ж після спорудження будинку генерала та відкриття першої чернівецької школи (кін. XIIIст.) вулицю почали впорядковувати. Її благоустроєм займалися і в середині XIXстоліття. В документах Чернівецького міського магістрату збереглося чимало відомостей з цього приводу. Так, на виконання розпорядження магістрату за No 4194 від 19 липня 1845рокубуло виготовлено ситуаційний план вулиці та прилеглих до неї територій. З власниками земельних ділянок Марією Савеску, Рахілею Вердеш та Філіпом Будзинським велися перемовини щодо викупу їхніх земельних ділянок для благоустрою вулиці Шкільної. В цей же час проводилася реконструкція нового, так званого Високого моста по вулиці Шкільній. Точна дата його спорудження не5відома. В документах Чернівецького міського магістрату за 1854-1865 роки вдалося віднайти справу про ремонт цього моста.

В документах йдеться про те, що при обстеженні моста виявилися пошкодження і через це міському архітектору Антону Фіала, згідно з розпорядженням Чернівецького міського магістрату No 3790 від 6-го квітня 1858 року, було доручено детально вивчити стан моста, скласти кошторис ремонту та забезпечити надійність його використання. Архітектор після вивчення ситуації дійшов висновку, що з плином часу вийшов термін використаннямоста, окремі перекриття згнили, дерев’яні балки повипадали, тому замість дерев’яного необхідно спорудити кам’янийміст. Магістрат звернувся до
буковинської крайової управиз клопотанням про те,що, за словами міського архітектора Фіали, «Високий міст» ремонту не підлягає, треба будувати новий з каменю». Фіала розробив креслення нового моста та чавунних перил. Міст було зроблено міцним, добротним і надійним. На вулиці, згідно з кадастровими планами міста та кадастровими книгами Чернівецького змішаного суду станом на 1940-й рік,розміщувався 21 будинок.

буковинської крайової управиз клопотанням про те,що, за словами міського архітектора Фіали, «Високий міст» ремонту не підлягає, треба будувати новий з каменю». Фіала розробив креслення нового моста та чавунних перил. Міст було зроблено міцним, добротним і надійним. На вулиці, згідно з кадастровими планами міста та кадастровими книгами Чернівецького змішаного суду станом на 1940-й рік,розміщувався 21 будинок.Вулиця Шкільна в австрійський час була центром культурного життя міста, адже тут знаходився збудований у 1878-у році міський театр. Знайомство чернівчан з театральним мистецтвом відбулося вже в перші роки після входження краю до складу Австрії.

На вулиці Шкільній також розміщувалися міські благодійні інституції. Такою була єврейська робітнича кухня. Газета «OstjudischeZeitung» 22 березня 1929-го року помістила оголошення про відкриття нового будинку кухні: «Товариство юдейської робітничої кухні «Поалей Ціон»в неділю 24 –го березня 1929-го року проводить о 9-їй годині вечора у власному будинку за адресою вулиця Шкільна,16 свято урочистого відкриття нового будинку юдейської робітничої кухні «Поалей Ціон» і десятирічний ювілей даної інституції. Товариство робітничої кухні користується в нашому місті великою популярністю. Вона відпускала тисячам робітників і хлопцям -учням на виробництві поживне та добре харчування за собівартістю. Тисячі людей мали пільги, знижки та безкоштовне харчування. Це не дивно, що ця інституція пустила глибоке коріння в широких колах нашого населення. Інтерес до такого незвичайного свята дуже великий»

На розі вулиць Шкільної та Фербергассе, в румунський час -Урбан Ярнік (нині Сучавська), знаходилася санітарна установа –міська лазня, яка на давніх картах позначена під назвою «Римська».

У 1937-му році на розі вулиць Шкільної та Турецької виросло нове, цікаве в архітектурному плані приміщення –каса соціального страхування. Ця каса діяла на теренах Чернівецького, Сторожинецького та Хотинського повітів згідно із законами про соціальне страхування. Через отримані від застрахованої особи та її патрона внески каса намагалася забезпечити клієнту медичну допомогу, надавати безкоштовно ліки та необхідний медичний догляд... На 30-е вересня 1937-о року кількість страхувальників нараховувала 33416 осіб. Вони отримували медичну допомогу в 33-х медичних диспансерах, де працювало 58 лікарів. Застраховані та члени їх сімей от римували медичні консультації, лікувалися у лікарнях і санаторіях, отримували грошову допомогу (лікарняні) та на поховання. До 1937-го року каса соціального страхування знаходилася у старому приміщенні на вулиці Святої Трійці (нині Богдана Хмельницького), сама ж установа по страхуванню була відкрита у 1889-у році на місці старого муніципального театру. Споруду будували підприємці фірм Буковинського «Петрозалу» та Чернівецького «Граніту». У перші рокирадянської влади приміщення соціального страхування передали під міську поліклініку. Сьогодні тут знаходиться Чернівецька міська поліклініка No 1, яка надає медичну допомогу мешканцям міста працівники якої гідно продовжують справи своїх попередників.

Нинішня вулиця Шкільна до 1918-го року мала назву Шкільна, до 1940-о –генерала Презана. Пізніше, згідно з рішенням виконкому Чернівецької міської ради No 253 від 24-го серпня «про перейменування назв площ і вулиць міста Чернівці», отримала назву Боженка. Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради No 200/8 від
21-го квітня 1992-го року вулиці повернуто історичну назву –Шкільна. Вулиця, за визначенням календаря «BukowinerNachichtenKalender» за 1896-й рік, отримала свою назву через те, що на ній знаходилася перша чернівецька школа, яка розміщувалася за будинком No 1 генералаі яка була відкрита у 1784-му році.В ній вчили читати, писати і рахувати, тому вона отримала назву тривіальна

На вулиці Шкільній також знаходилась православна школа для хлопців. Нині у цьому приміщенні знаходиться підпорядкована Міністерству освіти та науки України автошкола «Автофах», яка готує водіїв категорії «B», «С», «Д», «Е». На будинку встановлено меморіальну дошку «У цьому будинку з 1858-по 1860 роки навчався великий румунський поет Михай Емінеску». Тут вивчали німецьку,латину, румунську, українську мови, педагогіку, каліграфію, читання, письмо, рахунки.

21-го квітня 1992-го року вулиці повернуто історичну назву –Шкільна. Вулиця, за визначенням календаря «BukowinerNachichtenKalender» за 1896-й рік, отримала свою назву через те, що на ній знаходилася перша чернівецька школа, яка розміщувалася за будинком No 1 генералаі яка була відкрита у 1784-му році.В ній вчили читати, писати і рахувати, тому вона отримала назву «тривіальна».На вулиці Шкільній також знаходилась православна школа для хлопців. Нині у цьому приміщенні знаходиться підпорядкована Міністерству освіти та науки України автошкола «Автофах», яка готує водіїв категорії «B», «С», «Д», «Е». На будинку встановлено меморіальну дошку «У цьому будинку з 1858-по 1860 роки навчався великий румунський поет Михай Емінеску». Тут вивчали німецьку,латину, румунську, українську мови, педагогіку, каліграфію, читання, письмо, рахунки.У школах, що розміщувались на Шкільній вулиці навчалося багато відомих буковинців. Серед них:

Ю. Федькович (1834-1888) –видатний український письменник-демократ, гуманіст, просвітитель, талановитий співець Буковини, поет, драматург, захісник інтересів буковинського селянства у сервітутових процесах, шкільний інспектор Вижницького повіту, автор «Співаника для господарських діточок», перший редактор Буковинської української газети «Буковина»;

Сидір Воробкевич (1836-1903) –відомий український письменник, поет, драматург, композитор, педагог, громадсько-культурний діяч, священик (літературний псевдонім Наум Шрам);

Григорій Воробкевич (1838-1884) –поет, автор віршів та поем з історичної тематики, священик, рідний брат С. Воробкевича;

Рудольф Екгард (1824-1886)–представник династії чернівецьких книгодрукарів;

Михай Емінеску (1850-1889) 0 великий румунський поет, публіцист, громадсько-культурний діяч, автор багатьох поетичних, прозових та публіцистичних творів, статей та записів румунського фольклору. У 1948 році посмертно удостоєний звання почесного академіка Румунської Академії наук. Під час навчання він навіть проживав на вулиці Шкільній у землевласника Николая Дзержика в будинку No 799.

Цікавою спорудою цієї вулиці є будинок No2 –колишнє приміщення цивільного (старого) суду. В радянський час тут була 8-и річна школа No 34. Деякий час тут розміщувався Чернівецький інститут удосконалення вчителів. Корисна площа приміщення складала 1495 метрів. Тут було 5 аудиторій і 17 різних службових кабінетів. Згідно з рішенням No 317 від 11-го грудня 1991 року інституту підвищення кваліфікації вчителів було надано в користування приміщення на вулиці Руській, 194, а споруду на вулиці Боженка,2( нині Шкільна) передано для розміщення тут нової загальноосвітньої школи . Нині тут знаходиться Чернівецька загальноосвітня школа ОРТ I-IIIступенів No 41 з поглибленим вивченням єврейського етнокультурного компоненту. Школу було відкрито 16 вересня 1991-го року Новий навчальний рік почався у дні, коли єврейський народ тільки-но відзначив початок нового єврейського року. На адресу школи надійшло багато вітальних телеграм. Газета «Буковина» надрукувала телеграму –привітання голови комісії Верховної Ради Україниу закордонних справах Дмитра Павличка, який зазначив, що він «щасливий, що дочекався єврейської школи. Це честь для української демократії на землі, де найтяжче було бути євреєм та українцем. Повинна запанувати злагода між народами. Читайте Шолом-Алейхема, великого письменника, усміхніться від щастя. Ваш Дмитро Павличко».

Приміщення нинішньої школи No 14збудовано румунськими властями на місці колишньої першої школи міста, тільки простяглося воно ближче до нинішньої вулиці Турецької. У фонді примарії міста Чернівці, після тривалих досліджень, вдалося виявити план цієї школи. В 1943-у році тут знаходився чоловічий навчальний заклад для підготовки вчителів. У перші роки радянської влади –загальноосвітня школа залізничників, де навчалися діти працівників залізничного транспорту. Вчителі школи мали підвищену заробітну плату і користувалися пільгами залізничників. З часом школа набула статусу звичайної міської школи, яка сьогодні відома чернівчанам як загальноосвітня школа No14.
Востаннє редагувалось Вів січня 25, 2022 11:25 am користувачем reklama, всього редагувалось 3 разів.
Зображення

reklama
Повідомлень: 40
З нами з: Сер січня 19, 2022 4:26 pm

Вулиця Шептицького

Повідомлення reklama » Вів січня 25, 2022 11:00 am

Вулицю митрополита Андрея Шептицького перейменовували сім разів. До 1918 вона мала назву «Крайової палати» (Landhausgasse), до 1940 року – генерала Мірческу, до кінця вересня 1991 року – вулиця Щорса.

24 вересня 1991 року рішенням виконавчого комітету Чернівецької міськради її перейменували на честь відомого діяча українського народу митрополита Андрея Шептицького.

Імені Крайової палати за визначенням календаря «Bukoviner Nachrichten Kalender», вулицю назвали, бо тут містився найвищий орган місцевого самоврядування Буковини – Крайовий сейм та його виконавчий комітет.

Раніше, 1787 року, вулицю Крайової Палати називали «дорогою на Горечу», пізніше «Цуринською вулицею», «вулицею Фіріха», або «вулицею Шнірха». Дві останні назви походять від імен міщан, які тут проживали.

Лише після 1975 року, як придбали приміщення для Буковинського сейму, вулицю іменували «Landhausgasse», тобто Крайової, або Сеймової палати. Офіційна назва за вулицею була закріплена 1880 року.
Зображення

reklama
Повідомлень: 40
З нами з: Сер січня 19, 2022 4:26 pm

Вулиця Турецька

Повідомлення reklama » Вів січня 25, 2022 11:01 am

Вулиця Турецька, одна з прадавніх старого міста, пише М. Никирса. Нині вона складається з двох вулиць, одна з них колись мала назву «Турецька», а друга «Турецької Криниці».

Вулиця Турецької Криниці брала свій початок від вулиці А. Шептицького і вела до вулиці Шкільної у напрямку до Турецької Криниці.

Із входженням краю до складу Румунії історичні назви зберегли.

З приходом радянської влади назва «вулиця Турецької Криниці» зникла, натомість дві вулиці об’єднали в одну з назвою «вулиця Турецька». 18 квітня 1950 року її перейменували на вул. Коларова на честь болгарського державного і політичного діяча Василя Петрова Коларова.

21 квітня 1992 року рішенням виконкому вулиці повернули історичну назву – «Турецька».
Зображення

reklama
Повідомлень: 40
З нами з: Сер січня 19, 2022 4:26 pm

Вулиця Українська

Повідомлення reklama » Вів січня 25, 2022 11:01 am

Вулиця Українська нинішню назву отримала 24 серпня 1944 року, згідно з постановою Чернівецької міськради «про перейменування площ та вулиць міста Чернівці». Раніше вона складалася із двох вулиць: Мірчі Воде та Янку Зотта. Згодом їх об’єднали і ця вулиця отримала назву «Українська».

10 березня 1949 року вулиці Короленка і Українська злилися.

Вулиця Короленка до 1940 року мала назву імені художника Бучевського, до 1918 року – імені Антона Фіали – відомого архітектора, будівничого, який збудував у Чернівцях не одну споруду.

Від вулиці Руської до споруди Вірменської церкви до 1940 року вулиця мала назву МірчІ Воде, (до 1918 року д-ра Райса, до 1907 року – Крива або Вужова). Мірча Воде – це господар Молдавії, Едуард Райс – урядовий радник, віце-президент Буковинської колегії адвокатів,член державної екзаменаційної комісії, бургомістр Чернівців 1905-1907 роках).
Зображення

reklama
Повідомлень: 40
З нами з: Сер січня 19, 2022 4:26 pm

Вулиця Руська

Повідомлення reklama » Вів січня 25, 2022 11:01 am

Вулиця Руська – це історична назва. Адже вона мала назву «Руська» (Russischegasse) ще в XIX ст. Із приходом румунської влади її перейменували на «Румунська» (Romana). Цю назву вона мала до 1940 року.

24 серпня 1944 року, згідно із рішенням Чернівецької міськради, вулиці повернули стару історичну назву «Руська».

Історична назва вулиці виникла тоді, коли почали створювати класичну структуру оновленого міста навколо його центральної площі.

Згідно із наведеними відомостями дослідником історії міста Чернівці Р. Ф. Кайндля, «відкриття вулиці Руської від «головної площі міста» постійно обговорювалося з 1816 року. Приводом для цього стало спорудження «Русько-католицької парафіяльної церкви» 1820 року, від якої й походить ця назва.

Вулиця Руська колись вела тільки до церкви, за продовженою частиною вулиці до давнього торгового шляху також закріпилася назва «Руська».

Є багато тлумачень походження вулиці Руської. Найбільш вірогідною є та, що назва вулиці походить від слів «руські люди, руснаки», тобто українці, а також від того, що вулиця вела до Руської греко-католицької церкви.
Зображення

reklama
Повідомлень: 40
З нами з: Сер січня 19, 2022 4:26 pm

вулиця Худякова

Повідомлення reklama » Вів січня 25, 2022 11:02 am

Нинішня вулиця Худякова – одна з найстаріших у місті вулиць. Р. Ф. Кайндль писав, що вона існувала ще у XVIII ст. – 1787 року.

Перша назва вулиці – Мучна (Mehlgasse), отримала її, бо вела до Мучної площі, яка згодом отримала назву «площа Рудольфа» (нині Філармонії). Пізніше вулиця мала назву «Поштова» (Postgasse), з 1918 року – Бухарестська. 1940 року її повернули історичну назву «Поштова». Ця назва існувала до 1969 року, потім їй присудили ім’я гвардії старшини Героя Радянського Союзу Олександра Худякова, який загинув у бою з фашистами на Тернопільщині.
Зображення

reklama
Повідомлень: 40
З нами з: Сер січня 19, 2022 4:26 pm

Вулиця 28 червня

Повідомлення reklama » Вів січня 25, 2022 11:02 am

Вулиця 28 Червня

Колись вона з’єднувала новостворений центр міста район площі Ринок (Центральна) із правобережною припрутською дорогою. У часи приєднання Буковини до Австрії у назві вулиці було увіковічнено ім’я цісаря Франца І. Вулицю так назвали після відвідин міста цісаря Франца І.
У радянські часи перейменували фактично всі вулиці

Коли місто ввійшло до складу королівської Румунії, лиш деякі вулиці зберегли свої назви. Серед них вулиці Шевченка, Воробкевича, Гакмана, Василька, Гормузакі, Міцкевича, Гейне, Ісопеску, Пумнула, Шиллера, – пише у книжці «Чернівці. Історія і сучасність» Марія Никирса. Решта перейменували, їхні назви пов’язані з історією румунського народу: короля Фердинанда, короля Карла (Кароля), королеви Марії, принца Ніколає, Штефана чел Маре, Александра чел Бун, Богдана Води, Мірчі Води, Драгоша Води, Кузи Води, Тудора Флондора, генерала Презана, генерала Мірческу, маршала Авереску тощо.

У радянський час перейменування вулиць відбулося 1944 року. Рішенням Чернівецького виконавчого комітету від 24 серпня та від 29 грудня перейменували всі вулиці міста, крім Гете, Шиллера, Університетська та Сторожинецька.

Вулиці називали іменами російських більшовицьких вождів, революціонерів та зарубіжних комуністичних лідерів. А саме: Леніна, Сталіна, Дзержинського, Жданова, Кагановича, Калініна, Кірова, Орджонікідзе, Лібкнехта, Люксембург, Коларова, Дімітрія. А ще Енгельса, Маркса, Фрунзе, Боженка, Щорса. Також Нікітіна, Удонова, Худякова, Шкіля. З’явилися вулиці Таманська, Танкістів, Червоноармійська, Перемоги тощо.

З приходом нової влади до Чернівців її перейменували. З кінця листопада 1918 року вулиця мала назву «11 Листопада» (день, коли румунські війська зайняли Чернівці).

28 червня 1940 року у Чернівці увійшли радянські війська. Крім того, 28 червня – визначна дата для України. То ж вулиця отримала нинішню назву «28 Червня».
Зображення

Відповісти